Рік: М41.988
Сегментум: Темпестус
Сектор: Аміцітія
Субсектор: Імперія Шторму
Світ-вулик: Круджтаун
Стан: Невелика активність культів у вулику Бета-23 на заході (закреслено) безпорядки на вулицях Бета-23 (закреслено) повстання єретиків, громадянська війна
Інші сили Імперіуму на планеті: три місії Адепта Сорорітас, полки СПО і Астра Мілітарум.
Завдання: знищити верхівку повстання.
Засипана татуюваннями, у вигляді знаків Згубних Сил, голова проповідника вже десять хвилин снувала туди-сюди в прицілі. Єретика періодично закривали то охоронці, то побиті мармурові колони. Й ось, нарешті, випав вдалий шанс для пострілу, скаут затримав дихання, палець плавно сковзнув по спусковому гачку. Куля ввійшла в праву скроню проповідника й вийшла з лівого ока – обм’якле тіло перевалилося через перила балкона та полетіло вниз.
Як тільки труп єретика впав на землю, по юрбі знизу, наче стрімка гірська річка, розтіклась паніка. В цей момент амбали-охоронці поховалися за стінами і колонами.
В бетонну стінку поряд вдарилася ворожа куля – снайпер єретиків. Другий скаут в тепловізійний приціл помітив нагріту після пострілу гвинтівку й одразу випустив декілька болтів у відповідь. Хоч ні один з них не влучив куди треба, але це налякало єретика й той покинув позицію.
— Третій шпиль, вікно поряд з гаргулією без голови.
— Як я і думав — відповів скаут-снайпер з сірим волоссям, складаючи сошки гвинтівки й відходячи від вікна.
Троє скаутів, в потертих камуфляжних плащах для міського бою, стояли на найвищому поверсі шпиля, один контролював вхід на поверх, другий оглядав в тепловізор вікна й третій це снайпер який знищив проповідника. Він закинув за спину гвинтівку й дістав болт-пістолет, плащ похитнувся й під ним оголився панцирний обладунок, на якому серед опіків, бруду й тріщин все ще де-не-де виднівся оригінальний фіолетовий колір.
Вже третій місяць відділення вело партизанську боротьбу проти культистів в цьому квадраті. Їхній сержант загинув під час минулої операції, тому командування перейшло до його замісника – Ская Стінгера.
Він відійшов від вікна, та підніс два пальці до вуха.
— Спліт, прийом, що там? — сказав Скай, включивши вокс-буксину, він говорив до братів які знаходилися в іншій частині шпиля, вони мали спостерігати за дорогами по яким пересувалися єретики.
— До нас наближається колонна з трьох «Химер» з десантом на броні.
— Тоді можете покидати позицію, зустрінемося в точці збору, кінець зв’язку.
— Прийняв.
Ковані підошви берців застукотіли по металевим сходам. Скай не обертаючись звернуся до снайпера який йшов позаду:
— Я вже думав, що до другого прищестя Імператора буду чекати поки ти вистрілиш, Тандерлейн.
— Напевно треба було віддати гвинтівку тобі, й стоячи поруч, почати чвякати, не задоволено здихати й приговорювати – «Дай но гвинтівку мені, а то в тебе схоже вже очі в різні сторони розійшлися».
— Ну якщо хочешь, можемо повернутися й я спробую добити того снайпера, якщо він звісно не втік.
— О ні, я не збираюся стирчати тут ще півдня, поки ти, не те що розберешся як налаштувати приціл, а просто знайдеш де на цій крихітці спуск — Тандерлейн постукав болт-пістолетом по гвинтівці, яка звисала в нього за спиною — До того ж це був останній набій.
— Ви можете помовчати? Чи може це така тактика, щоб відволікти на себе всіх ворогів в окрузі? — гримнув скаут з чорним кучерявим волоссям, який йшов позаду.
Коли вони спустилися на перший поверх їх зустрів темний коридор, Скай різко підняв болтер і завдяки тепловізійному прицілу, помітив двох культистів які вже чекали гостей. Постріл – від голови першого залишилася лише нижня щелепа, тіло ще не встигло впасти на землю, а другий культист вже перетворився в криваве місиво.
— Скільки їх? — запитав Стінгер по воксу.
— Приблизно два відділення, вони зайшли з двох сторін й ми відступили в трубу.
— Прийняв.
Скай притиснувся спиною до стіни й перед його обличчям пролетіла стаберна черга. Сзаду почувся звук удару кулі о металевий нагрудник, у відповідь коридор освітив спалах і наповнив звуком постріл болтера. Через тепловізор Скай побачив як тіло єретика розпилилося в білій тепловій хмарі. Скаут повернувся до братів зі словами:
— Спліт і Фезер відступили в трубу, культистів тут мінімум два відділення. І Старрі, треба бути спритнішим, ти ж не Епл Спліт, щоб ловити грудьми кожну кулю. — По обличчю Ская розійшлася посмішка.
Старрі і Тандерлейн мовчки прильнули до іншої стіни, відділення продовжило рух. Звуки криків і пострілів підсилювалися – вони вже майже прийшли.
Поряд з поворотом до точки збору скаути зупинилися. Першим виглянув Старрі й чергою з трьох болтів знищив дві цілі, а потім повернувся в укриття й почав перезаряджати болтер. В цей час Скай швидким ривком замінив брата – на скаута в напівоберта дивилося чотири фігури в темних балахонах і бронежилетах. Скаут натиснув на спусковий гачок, влучання массореактивних снарядів в їх тіла звучало, наче удари лопатою по сирій землі, Скай отримував задоволення від цього звуку.
Під ногами валялися тіла інших культистів, одні були розірвані якимось диким звіром, а другі лежали окремо від своїх голів.
— Схоже наші тут були, треба йти далі — сказав він, інші двоє кивнули і продовжили рух.
Цей коридор вів униз, там знаходилося приміщення з якого можна було потрапити в каналізаційну трубу, через яку скаути й пробрались сюди. І чим ближче вони туди підходили, тим гучніше чулися постріли й крики культистів.
В тепловізор Скай помітив як їм на зустріч рухається свора єретиків, неофіт скинув болтер, перевів його в режим вогню чергами й стиснув спусковий гачок – стіни розфарбувало кров’ю тих хто йшов попереду. Культисти відповіли вогнем. Скай відчув як кулі розбивалися й рикошетили від панцира й наплечників, декілька влучило в незахищені керамітом кінцівки, але матеріал костюма затримав їх, тому кулі не глибоко проникли в тканини тіла.
Магазин в болтері Стінгера спорожнів. Скаут випустив зброю з рук і та повисла на ремені, тепер в руках неофіта гарчав пиломеч. Скай кинувся на ворогів, поки його болтерним вогнем прикривали двоє братів позаду.
Культисти розгубилися, й замість того щоб сконцентрувати вогонь на найближчій цілі, почали тікати, хаотично відстрілюючись. Але більш досконала анатомія дозволила скауту швидко наздогнати їх.
«Найцікавіше!» — промайнула радісна думка в голові скаута, й обличчя скривилося в широкій кривій посмішці.
Змах мечем й череп першого єретика розколовся, далі пиломеч потонув у грудній клітині, він розривав артерії і вени, а кров, мілкі уламки ребер і хребта, немов тирса розліталися в сторони. Хтось спробував ударити скаута штиком, але Скай, вирвав пиломеч з тіла першої жертви й одним ударом розрубав стабер нападника. Удар кулаком в обличчя – хруст, верхня щелепа відкололась від черепа, обличчя культиста дещо витягнулось й той впав на землю. Болтерний постріл Тандерлейна розірвав єретику грудну клітину. В цей час удар меча Ская розсік наступного єретика, нутрощі вивалилися на підлогу й той, волаючи, упав. Його шия тут же зламалася від удару ногою.
Скай від кожного удару, кожного вбитого культиста, отримував відчуття, які можна порівняти з екстазом, йому здавалося, що зараз він один з найкращий воїнів Імператора. Коли пиломеч впився в тіло ще одному відступнику, розсікаючи його від плеча до живота, з гортані скаута вирвався крик:
— За Імператора! За сержанта!
Й тепер настав найгірший момент в житті Ская Стінгера — закінчилися вороги. Він стояв серед розтерзанних трупів, а з обладунку стікали тонкі струмки крові. Скай на секунду закрив очі, щоб повністю відчути момент звитяги. Коридор наповнювало лише цокання капель крові, що стікали з адамантієвих зубців пиломеча на підлогу. Бойові брати стояли мовчки, не наважуючись відірвати брата від задоволення. Через декілька секунд він підніс руку й стерши з обличчя кров відкрив очі.
Скай крокував по розірванним тілам культистів на зустріч до своїх братів. Трубу завжди наповнював запах нечистот, навіть коли нею перестали користуватися, а тепер його доповнив металічний запах крові. Скай почув стогін під ногами й перевівши погляд вниз побачив культиста з місивом на місці живота. Скаут підняв ногу й одним ударом знищив єретику череп.
— Нога в мізках, мов в гімні потонула — констатував скаут.
— Вони нас чекали — сказав снайпер.
— Тандерлейн, а ти магістр очевидних наук — з насмішкою в голосі у напівоберта вколов Скай.
Снайпер помотав головою зі словами:
— В нас закінчуються боєприпаси, це був останній набій в гвинтівці, ти використав останній свій магазин, наші дії втратять ефективність, це недоцільно продовжувати.
— Ми будемо продовжувати поки не накажуть відступити! — й після недовгої паузи він додав — Або поки не помремо.
Тандерлейн хотів щось сказати, але брат Старрі підняв руку, показуючи, що треба помовчати.
У них на дорозі стояли двоє інших скаутів. Один з них підняв руку, яка стискала бойовий дробовик космодесанту, це й був той самий «Дикий Звір».
— Вистрілили все до останньої залізяки, магазин повністю порожній. Якби тут був мій важкий болтер, я б один перестріляв всіх цих покидьків.
— Уявляю як ти з важким болтером «тихо» проходиш в тил зрадників — відповів йому Тандерлейн.
Спліт лише фиркнув у відповідь.
Скай в цей час подивився на другого брата – в очі одразу кинулося волосся кольору охри, в якому після вживлення геносім’я стали з’являтися пучки білого кольору і зелені очі в яких виднілися фіолетові вкраплення. В руках Фезер тримав болт пістолет і багряний гросс-мессер, який він отримав в нагороду від сержанта, за високі навички ближнього бою. Фезер єдиний серед скаутів ордену, хто міг на рівних битися в поєдинку з сержантом й іншими бойовими братами, іноді навіть перемагати, скауту навіть один раз вдалося триматися проти сержанта в повному силовому обладунку. Хоча Скай вважав, що брату просто везе.
— Ми закінчили? — спитав Фезер дивлячись в очі Скаю.
Останній ледь помітно усміхнувшись відповів:
— Так.