Техьон цілував його перед сном, поцілунки таврували шкіру, і говорив, що вони разом на весь відведений їм час, і від рук навколо горіли плечі, і боліло за грудиною від того, скільки хотілося сказати і в скількому зізнатися, але Чонгук не встигає.
День вмивається дощем і причісується вітром. День топчеться по ньому грубими черевиками, у Чонгука на щоці замість старого шраму слід від вимазаної в багнюці підошві, протектор залишив відбиток до найменшого виступу, малюнок стягує шкіру, яку і так саднить.
