Wsiaka
Оріджинали
0+
Гет
Оксана, Іванко
Драбл
Укрреал
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Немає схованих позначок
чт, 07/07/2022 - 01:52
чт, 04/06/2023 - 03:50
13 хвилин, 14 секунд
2
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

Зарано Оксанці ще вінки пускати, та хто ж засудить? Коли червонії маки ловлять потрібні руки, а карі очі виблискують якось по-особливому, вміщаючи у собі весь небесний небосхил.
Не відпустить їх Оксана, не віддасть у чарівну Купалову ніч свого Іванка. Ані мавкам лісовим, ані русалкам річковим.

Повний текст

Вечірня прохолода нарешті перемагала спеку, накриваючи рожево-ліловим землю до самого небокраю. Усім дихалося легше, і людям, і травам. Густі, духмяні та терпкі запахи, що пригнічувалися вдень пекучим сонцем, тепер немов ожили та полилися хвилями, насичуючи вечірнє, вже майже прохолодне повітря.

    Вподобайка
    0
    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики
    Обережне

    Відгуки

    Пані Квіткарка

    Опис літньої купальської ночі неймовірно магічний, зачаровує. Згадані почуття Оксанки дійсно переплелися з природою, так що аж не розрізнити, де гарячкість її юного серця, а де сонця, яке заходить. Вельми сподобалася образність мови, вишуканість лексики, дякую автору/авторці!

    Поскаржитись