Такимичі Ханагакі і манжиро сано зустрічалися вже пару месеців поки не трапився один інцидент, що змусив їхній світ перевернутися з ніг на голову.
Дорогі четатилі я надіюсь мій фанфік вам сподобається. Прошу залишати коментарі, і виправляти мої помилки. Це мій перший фанфік приємного читання.
Частина 1 Передісторія
Такимичі Ханагаки та Майки Сано зустрічалися вже кілька месеців. Коли Майки зізнався Такимичі у почуттях і доклав зустрічатимуться. На радість та тріумфування Майки, його почуття були взаємні! але зізнався він у дуже незвичайний час на розквіті.
Він призначив час на 4 годину ранку. Такими щиро не розумів йому він у таку рань? Але все-таки, прийшов у призначений час і місце саме до річки. коли він прийшов Майки дочекався коли почне сходити сонце, і промовив
- Такемічі, відколи ми з тобою зустрілися ... Я відчуваю до тебе сильне кохання і ... Давай зустрічаються! Сказавши це, він узяв його за руки.
- Твої почуття вони... Вони взаємні!
Після секундної затримки сказав Такічі, почервонівши при цьому як помідор і спрямувавши на нього погляд своїх блакитних очей, в яких можна було запросто потонути.
Прибравши пасмо чорних волосяних волосся обличчя Такімічі, Майки ніжно доторкнувся до його губ поцілунок був на стільки ніжним що Такімічі здавалося що він тоне.
Подивившись у чорні як смоля очі наповнені ніжністю, і біле волосся, що розвилося по ранковому вітру.
- Пха-ха-ха-ха. Засміявся Такимичі в голос від сміху падаючи на траву біля річки.
-Ее ... Щось не так? Запитав хлопець із втратиним виродженням обличчя.
-Та не ... Просто твоє виродження обличчя таке смішне. Продовжуючи сміються сказав Такімічі.
Майки по-дитячому надув губи, змусивши Такимичі насторожитися.
- Я що такий уже смішний? Чи не витримав хлопець.
- Ні... Простоти такий був милий хвилину назад і мені аж захотілося сміються! Закінчивши фрозу хлопець тут же почервонів як помідор.
І ось уже Майки пирснув зі сміху.
-Пха-ха-ха. Засміявся він подаючи поряд з Такімічі. при цьому продовжуючи зміятися.
-Гей! Ти що смієшся? При питанні хлопець почервонів ще сильніше.
-На своє обличчя б подивилася і зрозуміла. Крізь сміх і сльози промовив він.
- І... що не так з моїм обличчям? Здивовано запитав Такимичі.
- Воно прекрекрастно але ... Але красне як стиглий помідор! Знов засміявся хлопець.
Хлопець підвівся все такий же червоний і сказав:
- Ходімо, мені треба батьків проводити вони сьогодні в Америку їдуть на 3-5 місеців.
- Ну йдемо, я тебе проведу. Так як хлопці жили в різних містах, Майки проводив Такімічі до дому, а сам пішов до себе
Через місяць
-Такімічі , у мене є справа не в Токіо, а за кордоном. Видихнув Майки.
-Мм… Хорошо - Когда едешь? поинтересовался он.
- О 10 годині ранку я так ніхочу не куди їхати сказав він цілуючи губи Такімічі
- А коли ти повернешся? Розриваючи поцілунок сказав Такимичі дивлячись на Майки з надією, що той скоро повернеться
- Через неделю или меньше… но я тебя просто обажаю и постораюсь приехать по быстрее мой Мичи. Сказав этоо он опять занел его губы.
-Хорошо! итак тебя нужно собрать в дорогу пошли!Сказал Такимичи притворяясь что все хорошо но в душе он паниковал.
-Добре! так що тебе треба зібрати в дорогу пішли!
Кінець предісторіі
