Люди живуть, не знаючи, що поряд з ними можуть ходити, працювати чи жити незвичайні істоти. Для кожної людини вампір, відьма чи перевертень - це абсолютна нісенітниця. Вони нічого не помічають навколо, поки ця містика не шкодить їхньому життю. Щоб зберегти таємницю існування містичних істот створювалися школи та академії, де виховували та навчалися різні раси. Одного вечора наш головний герой не зміг стримувати свою агресію. Тому одна вампірша взяла його під свою опіку та віддала до славнозвісної академії.
По його шиї крапля за краплею стікала кров, але він не хотів зупинятися. Вовк дивився на милу здобич, котра тремтіла, притиснувшись до стовбура дерева.
— Будь ласка, облиш мене! Я нікому не розкажу, що сьогодні бачила, — налякано мовила дівчина.
Юнак прокинувся на шкіряному дивані молочного кольору. Він почав оглядати кімнату, де спав, сіроокий зрозумів, що знаходиться не в своєму будинку. Хлопець почав згадувати, що вчора сталося: «Пам’ятаю, нашу розмову з Алісою. Дідько, вона мені зрадила з Максі. Що ж було далі..
