Квітанка любила це — заглядати у вікна, підглядати за чужим щастям через дзеркала, люстерка, через гладку поверхню срібних таць чи ложок-виделок-ножів, зорила уважно через чашки з кавою-чаєм, дуже соромлячись, коли чужі губи притулялися до вінець, коли вона могла розгледіти детально дефекти шкіри
