Ніч. Микита спав як убитий. Він навіть не чув і не думав, що з ним станеться за кілька годин. Давид не спав цієї ночі. Від думок як помститися своєму другові. Він зробив сьогодні з ним багато поганого та болючого. Встав із ліжка, він підійшов до столу.
Д- Я мушу йому помститися за його вчинок. Він погана людина. Я ненавиджу тебе Микита. Давид узяв бинт і перев’язав рани на руках.
Б- Що ж тобі суке зробити? На столі він побачив ніж.
Д – Я вигадав.
Взяв ножа Шатен підійшов до берга
Д- Пташка прокидайся. Пташка~
М- шо за хрін. – сонним голосом відповів Берг.
Д- Ти мене не впізнав? Пташка моя ти чого?
М– Давид? Ти що робиш?
Д-Не бійся пташка ~
М- Давид? Ти що мать його робиш?!
Д- Не бійся пташка. Ти страждатимеш так само, як і я. Напевно, навіть більше. Давид узяв дві руки Микити і зібрав їх разом. Від його рук залишились сліди.
М - Давид ти чокнутий?! Відпусти мене зараз же!
Д- Благай мене. Кричи. Кричи сволота! Ти мене тоді не чув. Тепер і я тебе не почую!
М- Ти що говориш дурень? Відпусти мене зараз же!
Д-Твої крики прекрасні. Я хочу ще! Кричи! Прошу! Я не пробачу тебе!
Давид притис ножа до рота Берга.
Д- Я зроблю тебе гарним.
М-Ні! Не роби зі мною нічого! Я шкодую, що я з тобою зробив!
Д-Ні!
Давид порізав з рота до вуха щоку Микити. Микита кричав так сильно, що він втратив голос.
Д- Ти так схожий на когось. А на Лукаса( P.S. один із майнкрафт міфіф). Одне обличчя. Незабаром Давида набридло мучити Микиту. Д-Добре я все зробив як хотів. Давид підвівся і пішов. Кілька годин Микита пролежав у калюжі крові.
