silencieux
Оріджинали
18+
Фем-слеш
Лель, Малуша, Лисенятко
Міні
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Немає схованих позначок
нд, 11/20/2022 - 16:48
пн, 05/29/2023 - 23:11
68 хвилин, 19 секунд
1
Навіґація

Але і Малуша не любила мавку - нечисть, та ще й з характером. Правда, аж надто гарна, погляду не відвести. Волосся, чорніше за смолу, а очі, великі, немов два смарагди, що переливаються у світлі сонця. Шкіра зовсім бліда, холодна, як у мерця; хоча, фактично, мавка і була мерцем, попри неземну красу. Таке відчуття, ніби очі у неї були по усьому лісу, а тому дівчина не могла гуляти без задніх думок: то гілка хрускотить неподалік, то в кущах хтось заворушиться…

Пролог

Рудий лис перекинувся десь у траві в пошуках метелика і гучно пирхнув, як тільки він сів на м’який чорний ніс. Водночас запахло пекуче літо. Ліс почав дихати, і з диханням його ожила природа.

    Примітки
    Цей пролог був написаний ще два роки тому російською мовою, я сама перекладала його на українську, тому текст може містити в собі купу помилок чи російські сталі вирази, але я намагалася зробити його максимально комфортним для читання. Чи вдалося - хз, але сподіваюся що наступні глави будуть виглядати краще х)
    Вподобайка
    1
    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики
    Обережне