Повернутись до головної сторінки фанфіку: Люблю вас, професоре

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

1-2 Вересня 1992, Гоґвортс 
Цього разу до школи я поверталася з новим статусом, і не відчувати себе першокурсницею було доволі незвично.
Тепер, сидячи за столом у Великій Залі, я дивилася на майбутніх учнів і їхню Церемонію Сортування. 
У такі моменти починаєш приміряти на собі роль когось старшого і мудрішого, хоча ще й року не пройшло, як я закінчила перший курс навчання.   
Цього разу дітей було трохи більше, серед них я помітила руду дівчинку, що зовні дуже нагадувала Візлі, тож було неважко зрозуміти, що це дійсно сестра Рона, Фреда й Джорджа. Звичайно ж, її місце на Грифіндорі, в цьому, здається, ніхто й не сумнівався. 
До Рейвенклов приєдналася невеличка групка з дівчат і хлопців. Здається, всі вони трохи нервували. Всі, крім світловолосої дівчини, яку це все ніби і не стурбувало ніяк. 
Я згадала свою Церемонію Сортування і зрозуміла, що не можу їй за це дорікати, бо була такою самою.
Цей рік мав видатися набагато легшим і спокійнішим за попередній. Тим паче, тепер я добре знала, чого очікувати від річних іспитів, тож страшними вони більше не здавалися. Але моя ціль бути кращою у професора Снейпа ніяк не змінилася, тільки міцніше в’їлась у моїй голові. І так було зрозуміло, що мене чекають місяці, а може й роки плідної праці заради такого. Та я маю всім втерти носа, отож розслаблятися не можна.
На наступний день після Церемонії я нарешті змогла нормально поговорити з Герміоною на одному зі шкільних уроків.   
— Вибач, я дуже хотіла тобі написати, але не знала, на яку адресу відправляти лист. — Сумно повідомила Герміона.  
Це було повністю моєю провиною, оскільки я сама їй не повідомила адресу. Ми навіть попрощатися нормально не змогли.   
Тож віддала зараз бумажку з адресою, щоб не забути потім.
Натомість Герміона розповіла мені про те, що відбувалося влітку з Гаррі і чому його не було у потязі.
Уся ця історія викликала в мене суміш сміху і співчуття водночас, і коли я мимоволі хіхікала, учитель зробив мені зауваження, отож довелося відкласти розмову на потім.
Йдучи після уроку по коридору, ми знову поринули в обговорення.  
— Більше за всіх у цій ситуації мені шкода Гаррі. Який це, мабуть, стрес для нього! — Розмірковувала я.
— Про що говорите, дівчата? — Фред обійняв мене однією рукою, ідучи в такт.
Зі сторони Герміони став Джордж і по ній було видно, що це видалося їй вкрай некомфортним.
— О, та нічого особливого. Оцінюємо водійські здібності вашого молодшого брата. — Відповіла я їхньою манерою.
Брати засміялися.
— Але ж це мало бути весело! Хотіли б і ми там опинитися. — Удавано сумно зітхнув Джордж.
— І тісно привітатися з Войовничою вербою? — Весело докинула я.
Герміона поряд зі мною йшла злегка незадоволена тим, що нашу суто «жіночу» розмову так безсоромно обірвали.  
— Та ми удвох із Джорджем за лічені хвилини вилізли б звідти цілими. Не те що Рон: зламав паличку, чула таке? — Провадив Фред, а Джордж кивав головою.
— Ну я ще не бачила в ділі ваші будь-які інші здібності, окрім хорошої гри у квідич.
— Значить, наша гра тобі подобається? — Фред підсунувся ще ближче і підморгнув мені.
Від цього я трохи зніяковіла, але намагалася не подавати виду.
— Не те щоб, але це не найгірше, що я бачила.
— Ото комплімент, дякую, солоденька. — Промовив Джордж і вибухнув реготом разом із Фредом.
У мене ж з Герміоною очі на лоба повилазили.
— Яка ж я вам солоденька? — Запитала, але хлопці лише стенули плечима і пішли, продовжуючи дивно посміхатися.
Ми провели їх поглядом.
— І що це було? — Звернулася до Герміони.
— Не знаю. Ходімо на урок. — Відповіла подруга і ми пішли.
А урок був у нового професора Захисту від темних мистецтв — Локарта. 
Чомусь Герміона, та й усі інші дівчата, занадто сильно чекали його появи і обговорювали його нові книги.   
Я сиділа з байдужим лицем. Людина, яка так багато пише про себе мала б бути дуже самозакоханою, а самозакоханість — ледь не найгірше почуття. 
Нарешті професор Локарт зайшов до класу, одразу почавши вихваляти себе.  
Я не могла зрозуміти, що у ньому такого привабливого, і мою думку розділяли тільки хлопці. Гаррі з Роном повернули до мене голови і Рон висунув язика, показуючи своє ставлення до професора. Драко Мелфой, що сидів позаду, скривився.
Герміона ж захоплено слухала, і мені здалося, що вона навіть не кліпає.
Маячня, навіть професор Снейп і то буде привабливішим за цього. У професора Снейпа хоча б в голові дійсно багато знань, а не безумні псевдоісторії зі свого життя.
Що ж, мабуть, цей рік буде доволі насиченим, якщо перше ж завдання, яке ми отримали, це тест на знання професора Локарта.
І як його взагалі могли обрати?
Я ледь чутно видихнула і здала свою роботу, повністю списану в Герміони.
Треба буде більше розпитати її про нашого нового професора для наступних тестів.
Рік обіцяє бути цікавим.

    Ставлення автора до критики: Обережне
    Надіслав: moony , дата: вт, 05/28/2024 - 22:44