Винищувачка вже хотіла вирушати в місто, щоб знайти Спайка та Дон, та щось ніби кричало їй щоб вона залишалась на місці і чекала, тому Баффі не стала ігнорувати власну інтуїцію. Не пройшло і 5 хвилин як вона почула звук наближаючого автомобіля. Це була BMV 535, це машина Спайка. Загальмувавши з автомобіля вибігла, спіткнувшись Дон, та Спайк … такий живий, привабливий і надзвичайно бажаний Спайк.
“Боже Баффі невже це ти ? Як це можливо? Ти ж загинула? Ти що зомбі? Ні ти не подумай, я щаслива що ти знову з нами, хоча і досі не можу в це повірити. Коли Спайк сказав, що нам потрібно на кладовище бо ти чекаєш на нас, я подумала, що він остаточно з’їхав з глузду але ж ні ти справді тут і жива. Ти ж більше не покинеш мене?”:- Дон ніяк не могла припинити говорити та задавати питання, обіймаючи Баффі.
“Ні люба, я не зомбі. І сподіваюсь що цей шанс в мене не заберуть і мені не доведеться покидати вас “.- промовила винищувачка. Вона не могла відірвати погляд від Спайка, його посмішки, та його погляду.
Спайк знав, що вона жива, і чекає на нього, проте коли він побачив її таку живу, справжню та усміхнену, йому здалось що його мертве серце знову почало битись. Він ніколи не вірив у вищі сили, у другий шанс та щасливий кінець для таких як він, але що це тоді було як не воля вищих сил?
Не чекаючи більш підходящого моменту, Баффі кинулась з обіймами на Спайка. Вона навіть не могла собі уявити, що так сильно скучила, тільки коли відчула його обійми зрозуміла як же сильно їй не вистачало його.
Якщо це сон Спайк не хотів прокидатись, Баффі його Баффі обіймає його, посміхається йому, дивиться так ніби він важливий для неї. Спайк був щасливим, він хотів стояти так до ранку, хотів зустріти з нею світанок і навіть перспектива смерті не лякала його, адже вона була поруч. Ніхто з них не хотів закінчувати ці обійми, вони б так і стояли, але Дон помітивши в якому стані руки її сестри, була вимушена завадити їм.
“Хей народ, я звісно все розумію але Баффі твої руки …що з ними? Їх потрібно певно обробити чимось”.- промовила Дон.
Поглянувши на руки Баффі, Спайк зрозумів що сталось, їй довелось вибиратись з могили, звідси і рани на руках, він знав як це, адже в свій час Спайк також розбив свою домовину.
“Так мала ти права, нам потрібно обробити руки твоїй сестрі. Якщо ти Баффі звісно не проти?”-промовив Спайк.
Кращого моменту щоб зблизитись і поговорити, годі було шукати тому Баффі промовила: “ ні звісно ні, поїхали додому, обробимо мої руки та поговоримо, я впевнена нам є про що”.
Дорогою Дон заснула в машині, а Спайку видався шанс нарешті задати Баффі питання які його турбували весь вечір.
“Золотко я навіть не знаю з чого почати і які поставити питання, це все так дивно, твоє повернення і моє видіння…”
“Видіння?”- здивовано запитала Баффі, вона не очікувала, що зі Спайком теж відбулось щось дивне.
“Так солоденька, видіння, я бачив майбутнє, наше майбутнє, так я розумію що це дивно звучить, хоча сьогодні весь вечір дивний- промовив Спайк.
“ І що саме ти бачив?”-запитала Баффі.
“ Все від початку і до кінця, те як розвивались наші стосунки, так розумію, що ти зараз можеш мені і не повірити, адже я не із тих хороших хлопчиків до яких ти проявляєш симпатію, але все ж таки це було, також я бачив як ти знову і знову рятувала світ, бачив якою нещасною ти часом загубленою ти була на самоті, подалі від усіх, також мені довелось побачити свій кінець. Ти можеш собі уявити, я Вільям Кривавий загинув рятуючи світ?”- з посмішкою на обличчі промовив Спайк.
Баффі не могла і не хотіла вірити власним вухам, Спайк усе бачив, ці болючі стосунки, все через, що вони пройшли. Він бачив її ставлення до нього та власну смерть, понад усе Баффі хотіла забрати, стерти ці спогади з його голови. Тепер коли вона повернулась, винищувачка хотіла зробити все правильно, вона не могла більше приховувати свої з ним стосунки та і не хотіла, вона б не дала, що їм знову завадили, Баффі не хотіла з Спайку боляче, а тепер він про усе знає. Як тепер бути далі і чи не змінять ці знання ставлення Спайка?
“Спайк для тебе це майбутнє, а для мене вже минуле. Це було все насправді і так ти загинув, а перед цим я зізналась тобі у коханні. Після тих подій в Санідейлі, пройщло ще 3 роки мого життя. Все без змін, знову кінці світу і знову тисячі врятованих душ, а потім з’явився демон якому нарешті вдалось мене прикінчити, і ось загинувши там у 2003, я якимось чином перенеслась у минуле в той день коли мене воскресили вперше”.
Спайк намагався уважно слухати Баффі проте після слів “зізналась у коханні” це було важко. Все що він бачив виявилось правдою, і Баффі тепер поруч. Чи могло це значити те, що тепер вона буде з ним ?
Баффі бачила розгубленість на його обличчі, і вона не могла його звинувачувати адже не щодня , видається можливість побачити своє майбутнє та смерть. Нехай зараз Спайк і був розгублений, Баффі точно знала, що робити далі. Чекаючи на кладовищі, вона розробила план дій і тепер зробить все щоб здійснити його.