Палкі серця

Драблік до прекрасного відео @broweasley у https://vm.tiktok.com/ZMFNuEJjc/

— Це нічого. Одразу ніколи не виходить.

Ми підемо з наших кімнат, коли всі поснуть.

Люмус — наш поводир, стукіт серця — наш маяк. 

В коридорах, на сходах — нікого, хто б упізнав нас. Нікого на нашому шляху до зірок…

Не знаю, що несеться швидше: моє закохане серце чи божевільні ноги.

Літак приземлився, і від смс-ок тепер не втечеш. Добре, що взагалі є куди тікати.

Ці журналісти такі завзяті. Ще й до того ж всюдисущі.Ще кілька годин — і ось наш невеличкий будиночок з каміном, нехай не чарівним, але ж як затишно трескотить. 

Серце зайшлося в передчутті зустрічі. Бо Гаррі ще здалеку помітив — він є! 

 Прийшов!

 Он світло горить, і слабка тінь рухається у вікні. Це означає, що він все ж не викинув ключа. 

Гаррі раптом помітив, що репліки Мелфоя на планерках яскраві та влучні, сповнені змісту, який, здавалося, чує тільки він; що під час обговорення нової справи без зачіпок очі його спалахують жагою, стають одержимими пошуком розгадки; що той кусає куточок губи, клацає пальцями, виглядаючи через це