Цей самозакоханий Мелфой із самого дитинства засів у голові Гаррі як потенційний ворог номер один. Чому тоді думки, забиті ним, направлені в зовсім інше русло?
Не зрозуміло, коли і за яких обставин це почалося, але Гаррі волів би того не знати. І краще б це все взагалі не починалося. Якого дідька він почав так часто думати про Мелфоя? Про того самого задеркуватого Мелфоя, який не давав Гаррі спокій ще з першого курсу? Як взагалі могло таке статися?
