Семмі

        Дін йшов темними вулицями додому, втомленими млявими ногами, що ледве рухалися через кількість випитого алкоголю в барі. Сьогодні він вирішив знатно напитися, та ще й без жодної причини. Він просто залишив Семмі вдома і пішов до найближчого бару.

          Дін повернувся до дому після обіду, цілком тверезий і з підбитим капотом. У руках красувався паперовий пакет із аптеки. Дін дбайливо ніс його до будинку, неквапливо відчиняючи двері. Йому було страшно, по-справжньому страшно заходити усередину.

          Пейзажі змінювалися один за одним, залишаючи за собою тьмяні вогники ліхтарів, що проїжджали повз. На трасі не було жодної машини, лише чорна Імпала гнала вздовж лінії, заповнюючи звуками мотора довколишні поселення.