Кожен вдих і видих супроводжується холодом, що як від ополонки поширюється по легенях — марних — і серцю, а від нього далі тече замість крові по венах-капілярах, охолоджуючи, заморожуючи мене зсередини краще за будь-яку кріогенну камеру. Важко жити, коли життя обтяжливе, а вмерти страшно.
