Карін не могла всидіти на тахті, зітхала й кидала на нього важкі погляди. Оксамитова тканина під нею збилась, і можна було дати руку на відсіч, що промокла. Вона не завмирала ані на хвильку, більше зосереджена на спокушенні, ніж на спробах втримати позу.
Скорочення простору до товщини шару олійної фарби на полотнищі? Ремесло, що вимагає довгих років навчання й неймовірної майстерності, чи погляд творця, вміло перенесений на це полотно? А може, щось інше, не підвладне осмисленню?
Відгуки