Повернутись до головної сторінки фанфіку: Вірші з укриття
Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Небо
Шматочок сиру
Гоніть росіянців
Ти як?
Тварюка
Кримський міст
Пам'ятник кавуну
Вірний пес
Крим
Ізюм
Якби не було вас
Темрява
Земля
Мені страшно
Стріляй
Літня пара
Мої знайомі стали вулицями
Не про космос
Боляче не буде
Люба птахо
Ми — цілі
Моє малятко
Немає раю
Стела Донецька область
Поговори зі мною
Аби смерть могла би обирать
Моє слово
Гроза
Повний текст
Рідних вулиць більше немає,
Моє місто стерто з землі.
Дивлюсь я в небо безкрає:
Там хата палає в вогні.
Мені хочеться тут закричати,
Налякать своїм криком птахів.
Та не можу й слова сказати,
А кричати так й поготів.
Люба птахо, чекай, не здіймайся,
Ти ж вітри підкорила, блакить
Подаруй мені крихітку щастя,
Туди полети, де болить.
Полети до згарища дому,
До пекельного жару землі,
Передай їм, передай усьому:
Я повернусь, повернусь туди!
Ставлення автора до критики:
Негативне