Підмайстер Харона, або останній компаньйон покійника

2018 рік. Травень.

—Що ж, це вже ваш дев’ятий візит, Чюя.- сказав лікар, перегортаючи сторінки свого важкого шкіряного записника.

—Вже дев’ятий?-молодий чоловік, що доти непорушно сидів напроти, здивовано глянув на співрозмовника.

    Травневий недільний ранок. Прекрасний день для прогулянки по набережній. Чюя нарешті змусив себе вийти кудись із дому в свій єдиний вихідний. Відпустка закінчилася минулого тижня, а він вже відчув усі «принади» робочої рутини.

Дадзая привезли одразу на прийом до психіатра, якому Чюя зателефонував напередодні. По приїзду до лікарні, він вирішив особисто привести Дадзая під кабінет. 

—Чому ви не послухали свою подругу?-запитав Огай. 

Чюя хмикнув. Його тьмяні очі задумливо втупилися кудись у порожній простір перед ним. 

—Ви ж розумієте, що ця розповідь дещо суперечить вашому власному твердженню, що ви людина розсудлива?- серйозно запитав Чюю, Морі. 

Той розчаровано зітхнув. 

—Якими були ваші останні стосунки? Перед інцидентом з Дадзаєм. 

Чюя задумався. 

I want to hold you close ,

Skin pressed against me tight

Lie still, and close your eyes girl

So lovely, it feels so right

I want to hold you close

Soft breath, beating heart,

As I whisper in your ear:

(розділ не відредагований, тому якщо якісь помилки, а вони є, то просто закрийте на них очі.)