Джин сиділа у своєму кабінеті та підписувала важливі документи. Після прочитання чергового прохання від громадян їй до рук потрапив дивний лист, який викликав у неї невелике занепокоєння та недовіру. Їй було важко повірити, що щось подібне могло статися з почесним лицарем Західний вітрів. Вирішивши не ризикувати здоров’ям Люмін і перевірити чи це дурний розіграш, чинна магістерка викликала до себе одного з лицарів і попросила перевірити місце, яке було вказано в листі. З надією на те, що це був дурний жарт Гуннхільдр повернулася до роботи. За двадцять хвилин до неї в кабінет хтось наполегливо постукав.
— Увійдіть — сказала дівчина, відриваючи погляд від документів, це був Ентоні — хлопець, якого вона послала за Мандрівницею. — Чинна магістерка Джин, доповідаю про те, що сталося. У зазначеному місці, я й справді наткнувся на почесного лицаря та її компаньйонку, які були непритомні. Завдяки тому, що поряд проходила пані Амбер, нам вдалося швидко доставити дівчат до собору, де їх зараз оглядає пані Барбара. — чітко поінформував її лицар.
— Це дуже погано. — Гуннхільдр попросила Ентоні передати деяким людям повідомлення про те, що вона чекає на них у себе, щоб повідомити їм важливу новину, яку потрібно терміново обговорити. Після того, як хлопець вийшов, вона написала три листи з тією ж інформацією, якою чинна магістерка володіла на цей час. Одне було адресовано Волі Небес, друге — генеральші комісії Тенрьо, третє — генералу Махаматрі.
***Ліюе***
— Леді Нінґван, вам лист від чинної магістерки Західного вітру із Мондштадта, на ньому написано, що він дуже терміновий і вимагає негайного ознайомлення. — сказала одна з її секретарок, яка принесла листа.
— У мене і так справ по горло, якщо це так важливо, передай цього листа Кецин або Ґанью. — відмахнулась жінка.
— Вибачте, але мене попросили передати вам особисто в руки, це має пряме відношення до пані Люмін. — після цих слів Нінґван напружилася, що такого мало статися з Мандрівницею, щоб їй писали люди з іншої нації.
— Добре, я негайно ознайомлюся з ним і винесу свій вердикт, а ти поки що приведи сюди Головну Секретарку та Нефритову Рівновагу. — з цими словами жінка махнула рукою, на знак того, що вона може йти. Кілька хвилин по тому, до неї в кабінет зайшли згадані раніше дівчата з серйозними виразами обличчя. — Як я можу судити, вам сказали суть того, через що я вас покликала. З того що, мені написала чинна магістерка Джин, я змогла зрозуміти, що Люмін перебуватиме у важкому стані та для того, щоб вивести її з нього, нам потрібно зібрати певних людей. Це завдання я доручаю вам, всі вони, крім одного, знаходяться в Гавані Ліюе. Цю людину я проінформую через іншу людину. Якщо у вас немає питань, тоді приступайте до роботи, у вас є час до вечора, завтра вранці ми маємо вирушити до Мондштадта. — дівчата спокійно кивнули, взяли список тих, кому їм треба передати цю новину і після поділу людей для зручності розійшлися в різні боки.
***Інадзума***
— Пані Куджьо, вам важливий лист із Мондштадта, він має відношення до Мандрівниці. — звернувся до свого генерала один із солдатів сьогунату. Дівчина взяла листа з рук полагодженого і наказала тому продовжувати тренування, сама ж взялася за прочитання листа. Відразу після цього тенгу покликала до себе кількох своїх підлеглих.
— У нас з’явилися непередбачені неприємності, тому Ісао ти вирушаєш до Нарукамі до комісара комісії Ясіро, Кеничі ти вирушаєш на острів Ватацумі, тобі треба буде поговорити із Сангономією Кокомі. Поясніть їм, що від цього залежатиме життя Люмін, вам все зрозуміло? І скажіть їм, що сьогодні ввечері потрібно вирушати до Мондштадта, поки ми доберемо, то витратимо багато часу. А я попрямую до резиденції її Ясновельможність на аудієнцію. За роботу. — після цих слів кожен із них вирушив по своїх порученнях.
***Сумеру***
— Генерал, вам лист з Мондштадту. Коли його доставили, то сказали що це дуже важливо, і ви маєте негайно ознайомитися з його змістом. — промовила дівчина зайшовши до його кабінету.
— Це несподівано, вони завжди вирішували справи напряму з Академією, то чому ж цього разу їм знадобився посередник. — Кіно взяв листа з її рук, і перша його думка була, що їм потрібно було щось від Коллей. Хоча вони знали, що вона працює на Тігнарі, а не на нього. Вирішивши більше не будувати теорії, Махаматра скрив листа. Чи далі він його читав тим більше йому не подобалася ця ситуація.
— Генерал, з вами все добре, ви виглядаєте дуже напружено. — занепокоєним голосом запитала все та ж людина.
— Мені потрібно, щоб ти повідомила деяких людей, щоб ті були готові в будь-який момент відправитися до Мондштадту. — сказавши це Кіно вийшов з кімнати та направився на пошуки аль-Хайтама. Вони не мали хороших стосунків, але ця подія має змогти зупинити їх ворожнечу на деякий час.