Терена Українська
Власна робота
Оріджинали
0+
Завершено
Інші види стосунків
Драбл
Україна
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
запитуйте дозволу, якщо бажаєте використовувати дану роботу для натхнення та розмістити покликання в полі "Ф-ки за мотивами ф-в"
Немає схованих позначок
сб, 02/04/2023 - 09:17
вт, 04/18/2023 - 21:10
5 хвилин, 4 секунди
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

Війна відібрала дім у багатьох, розтрощивши минуле, справжнє та плани на майбутнє, вирвала із душі ті почуття, про які раніше навіть і не подумала б [людина]. Нас розкидало по світу. І хоча світ безмежний, в ньому є лише одне місце, до якого вертаєшся подумки. У кожного воно своє. І не завжди доля дає можливість туди часто повертатися або повертатися взагалі.

Повний текст

Згадай же, як квітнуть каштани,
Як пахнуть вони по весні,
Лоскочучи ніжно, духмяно,
Як радують цвітом вогні.

Розжареним вуглем пекучо
У серці палають вогні,
Й коли наражаюсь болючо –
Наснагу дарують вони.

Теґи: #каштани
    Примітки
    Вірш натхненний картиною з каштанами української художниці та підсилений почутими в той час новинами.

    В районі (не Києва), де я зростала, більшість дерев були каштанами. Пам'ятаю, як восени дорослі та діти збирали опалі каштани, а навесни насолоджувались цвітом, ми з друзями бавилися на їх гіллях. В інших місцях, де мені доводилось жити, вже не було стільки каштанів. Тож для мене це дерево, ці квіти тісно пов'язані з дитинством.
    Вподобайка
    3
    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики
    Обережне