Стефан вийшов із комори, несучи в руках коробку з лезами для сокир. Він глянув у бік Дена й Мета якраз вчасно, щоб побачити, як занадто балакучий блондин пішов геть. Джеремі, точно.
Озираючись назад, Ендрю, мабуть, варто було випити пару чарок, перш ніж прийти сюди. Серце шалено калатало в грудях, і що ближче годинник із совою в кав’ярні наближався до шостої вечора, то більше здавалося, що парубок ось-ось вилетить із власного тіла.
