the99eth
Оріджинали
18+
Слеш
Міді
Казка
Міфічні створіння
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Немає схованих позначок
пт, 12/30/2022 - 18:55
чт, 06/01/2023 - 21:36
61 хвилина, 14 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
1
Навіґація

Дивний юнак Патрік мешкає в лісі і щороку на зимові свята залишає у покинутому будинку листівку для хлопчика з минулого, в якого закоханий. Але якось, вибравшись у місто, він знайомиться з кимось новим…

Саундтрек: Patrick Wolf, альбом Lycanthropy

walk tall beneath these trees boy, you monolith not scarred by fallout

Лежачи на спині, я дивився у небо. Нові відтінки білого з’являлися там щосекунди: білий, як учорашній сніг, білий, як папір, білий, як шкіра мерця. Я підняв руку, і біле сонце перетворило мої пальці на тінь. Якби я міг злетіти, то став би тінню повністю.

us wolves were right behind you and lucifer will never find you

Вечір повільно випльовував у небо темряву, маленькими порціями, як часто буває взимку. Здається, я навіть бачив, як там, згори, сіра ніч стикається з останніми променями сонця, розбиваючи їх на порох.

the moon, let it guide you, when selene comes, we'll all know how to fight

Однак багаторічна звичка вітати з Новим роком хлопчика у жовтому вікні не залишила мене. Наступного ранку, незважаючи на тугу по озерному дому, що жерла мене, я вирушив у місто. Кому я подарую цю листівку? Собі самому?

I know just where you've been boy, I've watched you by the stream

До Нового року, до ночі, коли змінюються епохи, залишалося 6 днів, і всі мої думки були лише про Лайонела. Я дарував йому себе і весь світ, готовий був вигнати з озерного дому дурних прибульців і всі стухлі тіні, і прожити там життя на двох.

and don't be afraid of the dark 'cause the darkness is simply a womb for the lonely

Що мені лишалося? Піти. Він не хотів бачити звіра поруч із собою, інакше б позбувся варти. Може, він сам послав своїх друзів побити мене.

    Вподобайка
    3
    Ставлення автора до критики