– Як справи? – Тоні склав руки перед собою і спробував зазирнути Пітеру в очі.
– Якщо ти теж вирішив з мене познущатися, то вигадай щось нове, – тихо відповів Паркер. – Підсідати до мене і кликати на побачення, щоб відмутузити на парковці, було в тренді півроку тому.
Тоні з’явився як грім серед ясного неба. Пітер помітив новенького через ажіотаж у школі. Сам він дуже тихий, тому завжди чув трохи більше, ніж інші. Ім’я «Тоні» луною звучало в коридорах. За ім’ям постійно прив’язувалися характеристики «мільярдер» і «відрахований».