Немає схованих позначок
вт, 11/29/2022 - 11:29
ср, 03/15/2023 - 14:58
4 хвилини, 26 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

— Пітьма все сильніша…

— На світанку!

Діалог Берена і Фінрода в темниці Саурона.

— Володаре мій, ти тлів серцем й мовчав зо два тижні, але нині спокійний, і сидиш, притуляючись ніжно, до згину моїх колін. Я знаю, що ти боявся, тепер же — повен надії. Що знаеш ти, друг мій, нині те, що до того не відав? Що чуєш у шепоті вітру і в мертвім мовчанні стін?

— Мені маряться кроки Року, як у день, коли ти, нежданий, благаючи хоч меча, хоч поради, з осяяним світлом лицем, зайшов у мої палати…

— Зламавши твою гордість об вірність! 

— Перстнем моїм же вінчаючи сердце моє з вінцем. Так стисни його нині (і твердо) — знак кохання й моїх обітниць. Вір! За пітьмою завжди бути світлу.

— Поєдинок вже програний

— Але битва моя ще чекає на мене

— Фінрод!

— Слухай же, я… Пісня Світу ще не доспівана, до межі натягнуті нитки в пальцях Вайре. Чи мені стати мечем у цій битві?

— Не питай, ти вже знаеш, владар мій. Скажи одне, чи можуть нині виклик й мої долоні, що тримають міцно твої зап’ястки, стримати тебе?

— І Долю? Вільно, друже милий. Кохання не підкорене законам, то вір у нього, іншого не має…

— То безнадійно!

— Нема надії, та незламна Естель, і в її світлі страх мій несуттєвий. І стіни тануть…

Теґи
    Примітки
    Anwa — істина
    Вподобайка
    2
    Ставлення автора до критики