Hmarova
Оріджинали
16+
Джен
Драбл
Без сюжету, Верлібр
Укрреал
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах

Cобі

пн, 11/21/2022 - 15:27
пн, 11/21/2022 - 15:27
3 хвилини, 9 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

Якщо, якщо, якщо…

 

 

Мені, в принципі, подобається своє тіло,

Якщо не опускати погляд до стегон і нижче,

Не кружляти по колу проблем і тягачів,

“Не роби” - мне вчила мати.

 

Якщо не вглядатись у крапки зірок

Можна побачити посмішку Бога…

Або Богині.

Якщо не цькувати словами себе, лиш проходячи мимо дзеркала

“Не так погано вже” - скаже воно.

А туча вже там, за горами.

Якщо не дивитись занадто вниз, де є скупчення чорних, огидних волось,

Не буде соромно перед всіми, що виховували мене не вільною.

 

Якщо не підводити погляд уверх,

Наче й досі тепер я квітну;

я не тлію безжиттєвим вогнем у інших;

не концентруюсь на недостатках…

“ах, не так вже їх в мене й багато!”

 

“Якщо” - це залізне правило. Неперетинна межа, 

Там кінчається світло й вода

Моє тіло згасає у “трігер ворнінгах” розуму

Якщо не дотримати залізних “якщо”.

Вода продзюрчить, сколохне “плюхом” дзеркальну гладь,

І більше мені себе не розтурхать.

    Вподобайка
    1
    Ставлення автора до критики