Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Звичайний вечір посиденьок на базі Месників перетворився на якийсь фарс, коли з’явився Тор зі своїм братом.
Як виявилося, асгардець приніс із собою ель, і п’янка мала бути приголомшливою, якби не посеред неї, блондин не згадав чудесне заклинання, яке могло продовжити веселощі.
Вже заплітаючимся язиком він почав вимовляти картени і під кінець підняв молот спрямовуючи в нього силу. Пролунав гуркіт грому, який зрезонував зі стінами. Промінчик блискавки порикошетивши у кімнаті, попрямував прямо до Тоні Старка, який сидів задумавшись за барною стійкою. Через пару секунд, на його місці нікого не було, тільки велика купа одягу на стільці.
Поглянувши туди, Наталка підійшла перевірити, чи все добре з генієм, адже незабаром до них повинен заявитися з патруля маленький Павучок, і якщо він не помітить свого наставника, то швидше за все в нього станеться панічний напад. Вже поряд зі стільцем вона побачила невеликий рух у складках одягу.
Буквально за пару секунд у горловині футболки з’явилася маленька голова, а потім і тіло. Це був той самий Старк, але розміром меншим за долоню. У маленького генія голова у співвідношенні з тілом була більша, і він більше був схожий на якогось чібіка. Великі карі очі мабуть зрозуміли масштаб лиха і Тоні сховався назад по пояс у футболку.
-Ну, допоможи мені хоча б.
-Добре Добре.
Вона акуратно підняла футболку, тримаючи чоловічка в обіймах двох долонь і вже хотіла піти в кімнату або майстерню, як П’ятниця відчинила одне з вікон і в кімнату ввалився Пітер, уже без маски Павучка.
- Містере Старк, ви навіть не уявляєте…— він обірвався на півслові і, глянувши на приміщення, помітив голову наставника в руках міс Романоф. -Еммм. Це ж іграшка чи…
- Так, карапузе, з іграшкою мене ще ніколи не порівнювали. — маленький Тоні закотив очі і промовив,— Наталко, віднеси мене до кімнати. І хто небудь знає як це прибрати?
- Не бачу нічого поганого,— посміхнувся Локі.— Я, звичайно, можу пошукати, але псувати такий вигляд не дуже хочеться.
Вони зі Старком вже давненько перестали гризтися і стали бути схожими на недо-друзів, недо-ворогів. Тому ситуація просто вимагала підколу.
- Ну якщо тобі так подобається, чому б тобі не зробити мені одяг, щоб ти міг гідно оцінити вигляд? — поцікавився Тоні і на його тілі у момент виник одяг у якому він сидів до цього.
Тепер геній міг зручніше влаштуватися у долоні Наташі, яка була зігнута на кшталт крісла. По кімнаті прокотилося несамовите позіхання Пітера, і Тоні вирішивши відкласти всі проблеми на завтра поїхав на Романоф до кімнати Павучка, одночасно слухаючи його щебет про школу і патруль.
Переконавшись, що карапуз спатиме, а не виконуватиме домашні завдання до самого ранку, Старка відвезли до кімнати і залишили із собою. Виявилося, що ліжко було гігантським, а тумбочка високою, тому єдине, що він міг так-це спілкуватися з П’ятницею, яка допомогла б у разі чого. Через кілька хвилин вивчення території ковдри геній провалився в міцний сон, все-таки дуже багато емоцій за цей довгий день.