Двоє кумів пливли невеликим човником по Дніпру. Вони вже були напідпитку і якраз намагались дістатись острівця, на якому один з них влаштував схованку. Там він тримав алкоголь, тютюн та інші речі, які дружині чи дітям бачити було не потрібно.
Парубки тихенько пропливли туманом і причалили. Їм від чогось стало весело, через що один з кумів впав у воду. Він ще сильніше засміявся. І сміявся доки не помітив дуло пістоля у себе перед носом. Парубок підняв очі. На нього зверху вниз дивився дивно вдягнутий чоловік. Хоча і теж п’яний як чіп.
-Ви хто такі? - Запитав чоловік, переводячи пістоль з одного кума на другого.
-Та ми тойво, куми, - відповів на питання один з них, досі сидячи в воді. - Я Павло, а то Петро.
-Ніколи не чув таких імен, - чоловік опустив руку з пістолем. В іншій він тримав пляшку з ромом, з якої і відпив.
-Та ми таких чудних як ти теж ніколи не бачили, - Петро допоміг встати куму. - Чий будеш?
-Капітан Джек Горобець, - чоловік зняв капелюха і зробив награний реверанс. - Тож у вас є човен.
-Ну, є, - підтвердив Павло.
-І ви знаєте дорогу звідси.
-Ну, допустим, - ухилився від відповіді Петро.
-А у мене є ром, - чоловік підняв руку з пляшкою угору. - Пропоную спершу його випити, а тоді відчалювати.
Куми переглянулись. Вони вже трохи протверезішали, але навіть в цій дивній ситуації мали скористатись пропозицією. Тим паче, що отой ром вони ніколи не пили і тепер їм було цікаво.
Ром їм не сподобався. А от тютюн був дуже навіть добрячим. Куми вкурились так, що не помічали ні пальм навколо, ні того як пройшло три дні. Вони слухали розповіді Джека про чарівний компас, магічні карти і богинь. Про його дивовижний корабель і гнилу команду, яка влаштувала бунт і висадила Джека на безлюдному острові з однією кулею. Та врешті запаси скінчились.
-Думаю, тепер нам пора вшиватись звідси, - запропонував того вечора Джек, обіймаючи Павла.
Той тільки кивнув. Вони всі в трьох зібрали залишки алкоголю і тютюну, завантажили його в човник і залізли туди самі. Густий туман оповив їх як тільки чоловіки відплили. Вони пробирались слідуючи за напрямом, вказаним компасом, який тримав в руці Джек.
Врешті, вони дістались достатньо великого острова, що на ньому було селище. І навіть невеличкий порт. Джек поплескав кумів по спинам і востаннє запропонував приєднатись до його команди. Як тільки він поверне собі Чорну Перлину. І вкотре Павло з Петром переглянулись і відмовились.
Після ще однієї подорожі туманом, куми повернулись до рідного села. Там вони хоч убий не могли згадати чим займались і де взагалі були. Пальми і Джек зникли з їхньої пам’яті, ніби ніколи там і не з’являлись.
Тому кумам було особливо образливо отримати макогоном від дружин, які здійняли галас в різних кутках села, запитуючи чоловіків де ті вештались цілий тиждень.
