Повернутись до головної сторінки фанфіку: Німі вірші, що мовчать

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

А я уже не можу ходити полями,

Там насіялось насіння війни.

Поля вже просто випалені полотна.

Отруєні димом.

Не можу вже ходити полями.

Ходжу я небом.

А небо блакитне. Гарне. 

По ньому можна ходити спокійно.

Тут я почуваюсь в безпеці.

Птахи вже летять у ирій 

Тож я буду з ними.

Примітки до даного розділу

«насіння війни» - міни. З книжки «Абрикоси зацвітають уночі» Олі Русіни 

    Ставлення автора до критики: Позитивне