Цей клятий плацкарт точно був прокляття. Спочатку Ігор старанно чекав, роздивляючись оточення. Потім почав перевіряти повідомлення в телефоні, але так пізно майже все стихло. Тому він відкрив книжку та ледь не задрімав під розмірений стукіт коліс.
Почувши, як відчинилися двері, він відкрив лишень одне око. То був Олег. Подумавши, що Ігор вже спить, він тихенько прикрив двері та підійшов до столика, взявшись звідти все прибирати. Повернувшись за коньяком, все ж побачив, що Ігор підпер голову рукою та уважно за ним спостерігає.
— О, то ти не спиш, — прибравши пляшку присів на край полиці. — Пробач. Там… ситуація трохи вийшла з-під контролю.
— Всі живі? — трохи посміхнувся Ігор, але не побачивши реакції швидко додав, вже серйозніше: — Всі цілі?
— Майже. Другому провіднику заїхали в око. В мене теж, скоріш за все буде кілька синців, бо я намагався розняти бійку, — побачивши, що Ігор сів, підтягнувши ноги, з тяжким видихом відкинувся на стінку. — Там двоє вирішили потрахатися на нижній полиці. В плацкарті. От не знайшлося кращого місця. Аня, провідниця того вагону, побачила їх, але зніяковіла сама лізти й покликала мене. Ну я і попросив їх припинити. На цьому мало й закінчитися, але чоловік з сусідньої полички вліз, сказавши, що я весь кайф йому обламав. Що хотів додивитися, як «натягують цю шльондру». Це обурило чоловіка, що власне і натягував жінку та й почалося. Поки я намагався їх заспокоїти, Аня привела ще другого провідника, який не дуже-то в суть справи заглиблюється. Зазвичай просто б’є, — відкинувши голову назад, Олег на мить заплющив очі. — Але бодай це пришвидшило конфлікт та його закінчення.
Мабуть, треба було зібратися і йти до себе. На годиннику було пів на другу, Олег виглядав так, ніби перетягнув десять мішків з картоплею, а час поспати до наступної зупинки неупинно спливав. Треба було, але в Ігоря були інші плани. І він зовсім не хотів доповнити цю невдалу поїздку ще й історією сексу, який стався в сусідньому вагоні, коли він свій упустив.
— Сильно болить? — спустивши одну ногу, Ігор підсів ближче та запустив руку Олегу в волосся.
Останній такого однозначно не чекав. Це було зрозуміло по тому, як швидко розплющилися його очі. Завмерши він тільки скоса глянув на Ігоря.
— Отримав ліктем в живіт. А ще за руку сильно схопили.
— Тут? — другою рукою Ігор накрив передпліччя, ковзнувши вверх до ліктя.
— Тут, — тихо відповів Олег та потягнувся до Ігоря.
Взявши за потилицю, м’яко потягнув до себе, цілуючи. Спочатку просто завмерши, а за секунду приєднавши язика. Підсунувся ближче та задоволено хмикнув, відчувши, як рука Ігоря з волосся зісковзнула на потилицю, притискаючи ще щільніше.
— Якщо це все ж достатньо вдале місце і в тебе все є, то можемо спробувати й самі сексом зайнятися, — розірвав Ігор поцілунок, ловлячи погляд навпроти. — От тільки не знаю, наскільки це зручно буде на такій вузькій поличці.
— А я тобі зараз покажу, — посміхнувшись, Олег підвівся на ноги. — Секунду, — він присів біля столика та у два рухи склав його, а потім повернувся, подаючи руку Ігорю. — Встань.
Скептично глянувши на руку, Ігор все ж її прийняв і підвівся. Олег в мить відвів його до дверей та відпустив. Сам підійшов до полиці та різко стягнув постіль на підлогу. Покривало розправилося і накрило ті ділянки, на які не вистачило матраца.
— А я бачу в тебе досвіду в цьому вистачає, — прокоментував Ігор, заходячи на покривало.
— Тільки теоретичного, — клацнувши замком на дверях, Олег поспішив скинути туфлі. — Колеги радо проінструктували ще в перший місяць мого найму. Добре, що таки згодилося, — зайшовши слідом, взяв до рук обличчя, знову цілуючи.
Радо відповівши, Ігор не збирався гаяти час. Як тільки він взявся за чужу сорочку, щоб витягнути її з-за поясу, вагон знову підкинуло, змусивши хмикнути їх обох.
— Принаймні з полиці ми точно не звалимося, — стиснувши сідниці Ігоря, Олег притерся пахом, з головою видаючи своє бажання не зупинятися.
— Зараз краще, щоб всі залишалися на своїх місцях та й не думали знову просити тебе допомогти.
— Сплюнь, — знову накривши губи поцілунком, Олег притиснув Ігоря до стіни, взявшись за ґудзик його джинсів.
Звільнившись від одягу, вони осіли на покривало, продовжуючи цілуватися та лапати один одного. В бляклому світлі Ігор не зміг розгледіти ушкодження Олега, але здригнувся разом з ним, коли той болісно застогнав в губи, коли спробував підтягнути партнера за талію.
— Вибач. Точно все в нормі? — Ігор навіть відсунувся, пильно розглядаючи шкіру. — Може тобі краще прилягти?
— Тільки якщо ти сядеш зверху, — посміхнувся Олег, самотужки підтягнувши Ігоря за стегна та стиснувши їх члени в руці.
— Тоді… допоможи мені. Де в тебе тут змазка та презервативи?
До заявленого все ж довелося піднятися. Зазначені речі зберігалися в одному з верхніх ящиків. Але Олег дуже швидко знову сів, потягнувшись за цілунком. Ігор збагнув, що тому це дуже подобалося. Не розривав губ той ні тоді, коли відкривав змазку, ні тоді, коли лив її собі на пальці.
Залишив губи Ігоря лише, коли той встав на коліна та розвів ноги, щоб дати більше простору підготувати себе. Втім, тоді Олег перемкнувся на груди й соски, ледь не довівши Ігоря самим лиш пальцями.
Скинувши оберти, Ігор все ж змусив його лягти та вмостився зверху. Притримуючи себе руками за коліна Олега, почав повільно насаджуватись, качаючись разом з вагоном. Він не одразу помітив, що за ним пильно спостерігали. Майже чорні очі намагалися вихопити все, ковзаючи від обличчя до паху.
Все йшло чудово, доки вони не підскочили на черговій купині.
— То оно як виглядає секс у потязі, — тихо гикнув Олег. — Тепер я можу зрозуміти всіх тих, хто не може дочекатися сходження на спокійну землю.
— Сподіваюся, ми не будемо чекати поки мене натрахає вагон і ти зробиш це сам.
Посміявшись, Олег швиденько підвівся з ліктів і перейняв ініціативу в Ігоря, який вже почав зніматися з члена самотужки.
***
Допиваючи каву, Ігор йшов по платформі, роздивляючи людей, що йшли на зустріч. Його квиток вже відсканувала приємна провідниця, ровесниця його матері, та поінформувала, що є ще час прогулятися.
Після насиченого враженнями тижня дійсно не хотілося сідати в закритий, хоч і комфортабельний вагон. Подорож у спальному вагоні звісно не те ж саме, що плацкарт, але за тринадцять годин назад, все ж мав знайтися час насидітися.
Чим довший був хвіст потяга, тим більше людей знаходилося на платформі. Хто курив, хто спілкувався невеликими групками, хто поспішав відмітитися у провідника та зайняти своє місце.
Дівчину-провідницю, ім’я якої Ігор одразу й не зміг згадати, він побачив здалеку. Вона як раз перевіряла документи великої сім’ї з трьох поколінь, ввічливо посміхаючись та намагаючись закінчити якомога швидше.
Поряд була відкриті двері сусіднього вагону, але провідника видно не було. Ігор думав, що його закривала група з трьох високих чоловіків, але коли до них лишалося метрів десять, з дверей визирнув Олег. Знову одягнений за формою, в капелюсі. Він передав зчитувальний пристрій колезі, супроводжуючи це якоюсь реплікою. Отримавши схвальну відповідь і сам почав сходити на платформу.
Тоді-то їх очі й зустрілися. Олег на мить завмер, а потім його губи розтягнулися у посмішці. Щирій і трохи хтивій. Ігор про себе подумав, що, мабуть, виглядав так само. Бо навіть гаряча мастурбація через месенджер, не могла зрівнятися з можливістю побачитися особисто після розлуки тривалістю в тиждень.