Перший розділ

Кінець матчу, знову перемога Ґрифіндора. Це була остання гра в житті Забіні, він випускник, більше грати не буде. Хоча, напевно, зараз його взагалі не цікавила ні гра, ні їхня поразка.

Брюнет тримав в руках мітлу надто близько біля обличчя, його погляд був зосереджений на гравці Ґрифіндора, Роні. Рудий же не зважав на цей жест, його почервоніле лице було спрямоване в бік, а все через знамениту пару Гоґвортсу – Гаррі Поттера та Драко Мелфоя. Блондин цілував його найкращого друга на очах всього стадіону. Звісно, всі знали про їхні стосунки, але Рон шарівся від такої неочікуваної витівки тхора. Візлі вирішив втекти з поля, доки надокучливий слизеринець не запропонував йому, випити вершкового пива. Буває юнак задумується, що колись відповість згодою. Так, він прекрасно розуміє, що той красень не просто пропонує випити. Хлопчина вже попрямував до виходу, але тут його випередив голос Забіні.

- Рончику, любий, не хочеш випити зі мною вершкового пива? Я, як завжди пригощаю.

Знову весь стадіон дивиться на них двох. Гермі глузливо усміхається, вона завжди каже Рону, щоб той хоча б раз погодився. Оцінив Блеза або покінчив з цим раз і назавжди. 

Рон зупинився, повернувся до юнака та з посмішкою на вустах відповів:

– Це наш останній матч, Забіні.

–  Я це усвідомлюю, Роне. – брюнет посміхався своєю фірменною посмішкою, поглядаючи на хлопця, який вже декілька років не дає спокійно спати вночі. Саме цей «лев», притягував своєю сонячною натурою до себе, посеред будь-якого натовпу. «Змій» завжди поглядом шукав його, це було машинально, наче так і повинно бути.

– Ти хочеш змарнувати свій час разом зі мною замість того, щоб веселитися зі своєю шайкою? 

– В яблучко, сонечко. 

– Ти дивний, Забіні. Навіть думати не хочу, що твориться у твоїй голові.

– Справді дивний, через тебе, – слизеринець наблизився непристойно близько до Рона, що той навіть відчув запах його шампуню. 

– Від тебе приємно пахне. – додав брюнет.

Візлі зашарівся ще більше та відійшов якомога далі від Блеза, думаючи, що це допоможе утихомирити пульс. 

Після того,як Гаррі розповів йому з Гермі, що він зустрічається з Драко, хлопець не розумів, як краще реагувати на це. Звісно, він підтримував друга та його почуття, але була одна проблема, поруч з Драко весь час вештався , клятий Забіні, який не давав Рону нормально мислити чи навіть дихати в деякі моменти, як, наприклад цей.  Рудий не знав, що Блез може витворити в будь-який момент. Рональд розумів, що його тягне до цього бісового слизеринця, але він не може прийняти свої почуття до нього. Можливо, ґрифіндорець утне щось божевільне, якщо відповість взаємністю на почуття Блеза. 

Останній курс, може це саме той час, коли потрібно робити божевільні речі?

– Я згоден випити з тобою, Забіні.

Веселий писк на весь стадіон, то була Герміона, Гаррі вже побіг до подруги, щоб обійняти її з криком: «Це перемога, Міона, він нарешті погодився». Пенсі, що стояла біля своєї дівчини, Герміони, радісно крикнула  другу: «Блезику, не просри свій шанс». Аплодисменти від Драко, які були призначені  найкращому другу. Найсолодше Рону було бачити спантеличений вираз обличчя Блеза. Молодику наче відібрало мову, скільки разів він кликав Рона на побачення, але той не погоджувався, а тут так відразу і вмовляти не треба.

–  Це буде подарунок тобі на випуск. Чому мовчиш? Вже передумав іти? – глузливо промовив рудий, зарахувавши собі маленьку перемогу над «змієм»

– Я не сплю? – все що зміг вимовити Блез, – Дідько, сонечко, ти погодився на побачення зі мною… У суботу, рівно о сімнадцятій, я зайду по тебе у вітальню Ґрифіндора.

–  Ти знаєш пароль від нашої вітальні? – з недовірою в голосі, запитав Рональд.

–  Для кохання немає ніяких паролів. Якщо треба, то я дізнаюся не тільки звичайне слово, щоб увійти до вітальні. 

Ґрифіндорець не знав, що відповісти на таку репліку, тому спантеличено бовкнув: «До зустрічі» та пішов до гуртожитку. Серце голосно гупало, чому він погодився? Юнак поняття не мав «чому», але відмовлятися точно не хотів, не після слів Блеза про кохання. Увечері Рон, Гаррі та Гермі зібралися в кімнаті хлопців, щоб поспілкуватися, особливо після того, що зробив Візлі молодший.

–  Пенсі давно казала, що ти одного дня скажеш: «так», але я не очікувала, що це станеться саме сьогодні, –  говорила Герміона, сидячи в улюбленому светрі з буквою «Г» від мами Рональда, Моллі.

– Так, це справді було неочікувано. Драко по дорозі в гуртожиток запитував, чи знаю я щось про це, але я відповів, що сам не очікував твоєї згоди, – мовив Гаррі, сидівши на підлозі в схожому светрі з написом «Г» від панни Візлі.

–  Я сам не очікував… Але чорт, ви бачили ці прекрасні очі Забіні? Напевно, я просто потрапив під вплив його хтивої натури.

– Три роки не потрапляв, а тут раптом потрапив? Гаррі, тобі не здається, що наш Рон недоговорює? 

–  Тільки хотів це припустити, Міоно. Роне, ми чекаємо на щиру відповідь. – зелені та карі очі були зосереджені на виразі обличчя рудого. 

– Трясця твоїй матері, я не знаю, що вам розповісти! Бісовий Забіні, мене притягує вже, клятий, третій рік. Все, більше нічого не почуєте від мене.

Після слів парубка, двоє друзів зі сміхом стукнулись кулачками та почали розповідати, що нового у них сталося сьогодні. 

Гермі та Пенсі почали зустрічатися одразу після того, як почали Гаррі й Драко. Подруга завжди розповідала про свою дівчину з посмішкою на обличчі, тому Поттер та Рон вважали Пенсі, хорошою коханкою для Міони. Про Драко, Гаррі розповідав теж немало, після зізнання кохання, хлопчина перестав ображати «золоте тріо» та з ніжністю поводився поруч з коханим. Слизеринець навіть був знайомий з Сіріусом та Ремусом, у котрих жив Гаррі. На літніх канікулах він навіть жив з ними у будинку хрещеного. Гаррі розповідав, що саме тоді у них був перший раз. Після чого Міона похвалилася тим, що їздила разом з Пенсі на море, де у них теж був той незабутній секс. 

– Драко хоче після випуску жити разом  в Лондоні, ми навіть розповіли про це хрещеному, і він погодився допомогти нам з переїздом. – радісно повідомив друзів Поттер.

– Яка чудова новина, Гаррі! Ох, Пенсі теж натякає мені на те, що хоче жити в Лондоні, разом зі мною, але я навіть не думала, що сказати їй. Боюся батьки будуть проти, я ж все-таки їхня маленька дівчинка.

– Гермі, твої золоті батьки точно погодяться. Ти ж знайомила їх з Пенсі, з твоїх слів вона їм сподобалася, не думаю, що вони не погодяться. – відповів Гаррі, поки Рональд поглядав на вікно.

Думки юного хлопчини були точно не тут, не у вітальні Ґрифіндора, вони літали поруч з Блезом. Саме в кімнаті Слизерину.

– За це треба випити, – голосно крикнула брюнетка з каре на всю вітальну.

– Підтримую! – промовив Драко піднявши пляшку з алкоголем, яку вони з компанією вкрали у декана.

Компанія слизерниців вітала Блеза з маленькою перемогою на особистому фронті. Хоча сам парубок не знав, як розцінювати згоду молодого Візлі. Він дав йому шанс, щоб погратися, а потім відібрати його прямо в найсолодший момент. Хоча, чи може яскраве сонечко так вчинити з ним? 

Поки всі учасники п’янки, допивали алкоголь, що по-тихому вкрали у Снейпа, один з них помітив, що Забіні мало п’є, і поводить себе, напрочуд тихо, як для своєї бурхливої натури. Тео підійшов до друга та присів на підлогу поруч з ним.

–  Блезе, щось сталося? Ти не виглядаєш людиною, яка нарешті досягла свого. Ти не радий нашій п’янці? 

–  О, Тео, ви маєте право веселитися хоч кожен день. Я просто задумався про своє.

–  Я знаю тебе давно, друже, боїшся, що Рон хоче тебе використати?

Проникливість кращого друга Забіні, завжди вміла здивувати всіх.

– По мені видно?

– Ні, просто ти за весь вечір випив лиш один стакан, хоча за моїми розрахунками повинен був випити більше, звісно, якщо тебе нічого не тривожить. Тож я вгадав?

– В яблучко, Теодорчику.

Тео підняв погляд до стелі та тихо заговорив, щоб його почув тільки молодик.

–  Коли Драко розповів про почуття до Гаррі, я сказав, що буду підтримувати його до кінця. Коли він все ж таки добився взаємності, я відповів: круто, вітаю друже. Коли Пенсі розповіла про стосунки з Герміоною, я промовив: супер, сподіваюсь, у вас буде все добре. Але коли ти розповів мені про почуття до Рона, я засмутився. Ні, не подумай, я не маю ніяких планів на цього Візлі. – Тео замовк. 

Усі в Гоґвортсі знали, що його приваблюють тільки дівчата, про це свідчили його залицяння до Чо Чанг. 

–  Просто зрозумів, що на випуск я можу залишитися один,  а це так сумно! Братане, звісно, якщо ти почнеш зустрічатися з Рональдом, я привітаю тебе! Але по-братерськи допоможи з Чо. – на останній репліці друзі засміялися та брюнет продовжив свій монолог, – Це був ліричний відступ. Подумаймо логічно. Чим славиться «золоте тріо»? Правильно, своєю шляхетністю. Вони ж такі хороші, добрі… Ох, фу. Так до чого я веду. Якщо все, що про них говорять правда, то Рональд не буде просто так, користуватись тобою. Якщо у вас не вийде нічого, то думаю ви мирно це вирішите між собою, тому тобі треба перестати думати про сумні речі, які ще навіть не сталися. Зрозумів мене?

Блез кивнув у знак згоди, і вони разом з другом пішли до компанії, щоб допомогти справитися зі залишками алкоголю. Ох, що ж зробить декан Слизерина їм на ранок, тільки Мерлін знає.

***

Як і обіцяв Забіні, рівно о сімнадцятій, він уже сидів у вітальні Ґрифіндора, мило розмовляючи з Ґрейнджер. Візлі помітив, що одяг чаклуна відрізнявся від повсякденного, чорні джинси та бежевий кардиган під ним видно білу сорочку. На самому Роні красувалися звичайні штани та його улюблений червоний светр. Тепер він подумав, чи не буде йому холодно в одному светрі, все ж таки середина жовтня на дворі, але було пізно змінювати образ, коли брюнет вже очікував. Помітивши своє сонечко, Блез подякував Міоні за теплу розмову та галантно подав руку Рону. Неочікуваний жест «змія» змусив зашарітися «лева», але рудий взяв його за руку, за що отримав сліпучу посмішку Блеза. Ґрифіндорець подумав, що сьогодні дозволить собі робити химерні речі. Вони удвох вийшли з вітальні під аплодисменти Герміони та Гаррі. 

Рон та Блез ішли на подвір’я, не розмовляючи. Вийшовши на свіже повітря, Візлі вирішив запитати, як саме вони будуть добиратися до місця їхнього побачення, але Забіні знову випередив його думки.

– Ми полетимо на мітлі, Я залишив її там, пішли ближче до неї. 

Слизеринець досі тримав хлопця за руку, повівши до мітли, яка самотньо відпочивала під одним із дерев. Візлі помітив, що мітла там тільки одна, тому вирішив поцікавитися, на якій полетить він.

– Забіні, я бачу тут тільки одну мітлу.

– О, я такий радий, що з твоїм зором все чудово, Рончику! – широка посмішка не сповзала з лиця слизеринця.

– Без сарказму. – Рон намагався надати своєму голосу більшої серйозності.

– Ми полетимо на одній мітлі.

–  Чому?

– Мені дозволили взяти тільки одну.

Таке виправдання задовольнимо молодика, тому він сів позаду Блеза. Спочатку Рон думав, що зможе летіти не торкаючись хлопця, але Забіні таке зовсім не влаштовувало, тому парубок вирішив трішки схитрити. Він летів надто неспокійно, тому Рон трішки запанікував та притулявся всім тілом до Блеза. О, маленька перемога на рахунку «змія». Вони швидко добралися до маленького пабу, що знаходився неподалік від навчального закладу. Зайшовши до будівлі, Блез поклав мітлу до інших. Брюнет повів Рона до вільного столика, замовив два вершкових пива та поцікавився, чи хоче Візлі ще чогось, на що рудий відповів: «Не хочу». 

Забіні вирішив, що їм потрібно поспілкуватися, але він поняття не мав, яку тему придумати й що сказати. На щастя, Рон знав, що запитати.

–– Ти багато людей сюди приводиш, Забіні?

Це питання було не дивним, брюнет славився репутацією бабія, хоча таким ніколи не був. Його перший цілунок був з Дафною, та й то вона його поцілувала перед усіма Слизеринцями без його згоди.  Після того інциденту пішли чутки , що вони зустрічаються, але це була відверта брехня. 

– А ти як думаєш, сонечко?

–  Я не знаю правильної відповіді, тому запитую у тебе.

–  Ні, – лаконічно, але чомусь Рону, стало легше дихати. 

– Добре… Тобто, чим ти любиш займатися?

– Я обожнюю читати книги, ще я малюю. Неочікувано? Думав я скажу, що моє гобі – це влаштовувати найкрутіші вечірки на весь Гоґвортс? Це напевно, входить у мої здібності, як лідера.

– Я.. Які книги полюбляєш читати? – насправді Рональд очікував, що Блез начитаний та розумний хлопець, все ж таки він майже найкращий серед їхнього факультету.

– Я люблю романи, маґлівсьве фентезі… Сонечко, насправді я люблю різні книги. Саме з ними в деякі моменти, я почуваюся не самотнім, хоч поруч нікого немає. Вони оточують мене з того часу, коли я навчився читати.

–  Це все через твою маму?

– Що саме ти чув про мою матір? – всіх завжди цікавила жінка, яка виховала юнака. Він любив її, але йому ніколи не вистачало уваги від неї. 

– Вдова, у якої дивним чином, померло шестеро чоловіків. Такі чутки весь час ширяться Гоґвортсом та й по всьому магічному світі. – Візлі не знав, чи може ця тема зачепити за живе Блеза, тому старався бути більш тактовним.

–  А, так це щира правда, я навіть не пам’ятаю, як звали першого вітчима. Сем чи Аларік. Мерлін його знає, а ось останнього пам’ятаю добре. Цей чоловік був прекрасним, але все ж таки я ніколи не зрозумію його фразу. Цитую: «Померти від руки коханої людини набагато краще, аніж від руки заклятого ворога». Де цей чудовий чоловік набрався ворогів, поняття не маю, тому я і не допитувався. – ця розмова не зачепила Блеза, або він просто міг майстерно приховувати емоції, – Розкажеш щось про свою родину?

Рон розповів йому про свою сім’ю детальніше, все ж таки, хлопець поділився з ним таємними спогадами, що точно обливали серце кров’ю. До їхнього столика принесли два вершкових пива. Відпивши трішки напою, Рональд запитав у парубка, коли той почав малювати.

–  Мій третій вітчим був дивовижним художником, саме завдяки цьому чоловіку, я закохався в мистецтво. Він навчив мене малювати, тому буває від нудьги пишу портрети чи пейзажі. Доволі рідко малюю в Гоґвортсі, не люблю, коли мене відволікають від улюбленої справи. 

Розмовляючи із Забіні, Рон ловив себе на думці, що цей юнак не такий вже й пихатий. Він почав подобатися йому ще більше. Блез розділив з ним ці почуття. Закоханість брюнета загорілась ще більш яскравим вогником. Тепер він знав більше про Рональда. Знав, що рудий обожнює щурів, але до котів ставиться ворожо: що хлопчина обожнює  курку та маґлівську їжу. Слизеринець дізнався про родину і йому справді сподобалася ця розповідь. Велика родина, всі підтримують одне одного, та заради сім’ї підуть на все. Можливо, саме цього не вистачало Блезу все життя? 

Після приємної розмови в пабі, хлопці вирішили прогулятися на свіжому повітрі, розглядаючи чудернацькі будинки.

–  Ти казав, що любиш писати портрети, розкажеш мені про свій найулюбленіший?

– Хм… Напевно, портрет моєї матері та шостого вітчима, там вона посміхалася так щиро, що я навіть повірив. Хех, звісно у мене є ще один цікавий портрет, але я покажу його тобі на нашому другому побаченні. 

– Чому ти взагалі вирішив, що це не наше останнє побачення? 

– Сонечко, я точно впевнений, що зачепив тебе, тому сподіваюсь на ще багато побачень.

На останній фразі, Ґрифіндорець так щиро засміявся, що Блез підхопив його настрій та теж почав реготати. Їхнє побачення закінчилося. Вони знову полетіли на мітлі назад до гуртожитку. На цей раз Рон відразу обійняв Блеза за талію, на що «змій» переможно посміхався по дорозі. Забіні провів своє сонечко в цілості до вітальні. Вони вже прощалися, тому брюнет ніжно торкнувся губами до кисті Візлі, так, що Рон зашарівся та відвернувся. Кинув парубку наостанок: «Дякую за вечір. До зустрічі». Та заховався за портретом. Блезу потрібно було повернути мітлу на місце. Всю дорогу на його обличчі сяяла яскрава посмішка.

–  Я так розумію побачення пройшло належним чином? А що я казав?

Знайомий голос, то був Тео. Забіні якраз повертав мітлу на місце, як неочікувано з’явився його найкращий друг.

– Краще не може бути, Теодорчику. Ти мав рацію, мені не потрібно було так сильно хвилюватися.

– Блезе, Пенсі та Драко чекають твою розповідь про невдале побачення. Як думаєш їх розчарує твоя історія?

Забіні чудово знав, що друзі очікують його в кімнаті Тео, бо послали саме його зустріти, поки він повертає мітлу на місце. Відмовитися від розповіді Блез не хотів, бо сам любив ділитися з ними всім. 

Рон зайшов до своєї кімнати, постаравшись дихати рівномірніше , щоб пульс сповільнився. Цей бісовий Забіні, що він робить з наївним Візлі. Рональд оглянув кімнату та побачив своїх кращих друзів, які сиділи на ліжку Гаррі та щось жваво обговорювали.

– Я зрозумів. Ви очікуєте від мене розповіді, як все пройшло.

–  У найбільш детальних деталях! – відповіла Міона.

Рон присів біля друзів та розповів про своє незабутнє перше побачення зі «змієм».