Сергій йти не хотів. Він не дуже любив ситуації, коли йому щось не договорювали, але натомість дуже просили погодитися.
Знаючи, що деякі з дівчат ще й додатково заробляють на приватних зустрічах після вистав — а іноді й під час них, — він сподівався, що його така доля омине. Хоч чоловіки його вабили більше жінок, сексом за гроші займатися точно не збирався. Не дарма Сергій стільки вклав у своє навчання, щоб потім ще шукати собі такий підробіток.
Підійшовши до дверей ВІП-кімнати, він одразу зрозумів наскільки все це йому не подобається. Один з охоронців вийшов вперед та показав витягнути руки в боки, почавши його оглядати. Навіть не погребував схопити долонею за пах, перевіривши й там відсутність підозрілих речей.
Сергій стиснув зуби та нагородив охоронця, на голову вищого за нього і, мабуть, в півтора раза ширшого в плечах, осудливим поглядом, але чоловік і м’язом на лиці не поворухнув. Мабуть, то була настільки звична справа, що і не викликало жодних зайвих емоцій.
Кивнувши напарнику, відійшов назад, а другий, нижчий, відчинив двері та одразу виставив руку, змушуючи Сергія трохи зачекати.
— Один хибний крок і ми тебе винесемо.
— Розслабся, я впевнений, що одного з вас з головою вистачить.
Охоронець завмер на секунду, а потім кивнув та забрав руку, даючи нарешті увійти.
Сергію порадів, що охоронець не казав нічого про те, щоб слухався кожного слова. Можливо клієнт не такий і страшний, а просто дуже переживає за приватність свого дозвілля.
Дивним видалося ще одне, але і це Сергій зарахував до добрих знаків, — одна з офіціанток піднесла каву за таці й сказала, щоб він відніс її Містеру Х. За класикою людина з такою кількістю охорони мала пити лише дорогезні віскі. Хоча може й пив, а зараз вирішив трохи протверезіти.
— Постав на столик, — одразу мовив до нього чоловік з крісла в іншому кінці кімнати.
Між ними було метрів три. Обійшовши пілон, в центрі, Сергій мимохідь подумав, що трошки змінивши образ він тепер більше походив на офіціанта. Залишившись в тих самих штани та сорочці, зняв підтяжки та розстібнув всі гудзики-кнопки, пов’язавши собі краватку на голі груди. Капелюх він також лишив, пригладивши волосся лаком та більше підвівши очі. Питання з взуттям все ще лишалося відкритим. Було трохи огидно йти по брудній підлозі клубу босоніж, але з цим довелося змиритися. З добрих новин було те, що в ВІП-кімнаті на підлозі був килим з коротким ворсом і ходити по такому біло на багато приємніше.
Підійшовши на відстань витягнутої руки, Сергій тримав обличчя, а сам з цікавістю роздивлявся клієнта. Дорого костюму, який він собі нафантазував, не було. Звичайні на вид джинси та піджак на тонкий светр. Та й клієнт виявився не підстаркуватий огрядний чоловік з хтивим поглядом. Звичайний собі на вид чоловік за тридцять, трохи не голений, але безперечно з укладкою та зачіскою, зроблену у майстра.
Сергій чекав, що зустріне тут, якщо не когось відразливого, то хоча б віддалено знайомого. Політика якогось чи публічного діяча. А перед ним сидить зовсім незнайома людина, хоч і безперечно заможна та впливова.
Тільки після хвилини мовчазного роздивляння, Сергій згадав навіщо його покликали й навіть здригнувся, наче виходячи з трансу.
— Бажаєте виставу для одного на пілоні? — Сергій кивну на жердину позаду себе і здивувався, побачивши реакцію.
Чоловік, що до цього не менш уважно роздивлявся і його, тихо посміявся та відвів погляд. І ота посмішка щось сколихнула. Щось глибоко в пам’яті. Сергій точно її десь бачив, але зовсім не міг пригадати де.
— Ну можеш почати з пілони, але я б хотів отримати приватний танець, — чоловік поплескати себе по коліну. — Звісно, якщо ти не проти.
Потягнувшись однією рукою до чашки кави, чоловік взяв її з блюдцем, та відпив, наче якийсь аристократ на прийомі її величності. Але то все одно було комічно, оскільки коліна його біли широко розведені та сидів він глибоко в кріслі.
Однак головне Сергій вловив — йому дали вибір і можна було піти хоч зараз.
Він знову зважив всі за та проти й, кивнувши, попрямував до пілони, накидуючи план своїх рухів.
— Тоді так і зробимо. Ви готові? — ставши спиною до жердини, Сергій підняв пальці до гори, знаючи, що звукорежисер побачить його знак увімкнути музику.
Чоловік відставив чашку, та сів зручніше, впершись ліктем в підлокітник та притримуючи голову кулаком.
— А торкатися можна? — по підскочивши бровам стало зрозуміло, що клієнт готовий.
— Можна, якщо обережно.
І Сергій дав сигнал, почавши рухатися. Цей раз він вже тримав фокус на одному єдиному клієнті, не намагаючись показати все, на що він був здатний. Не намагався грати на публіку, а навпаки рухатися повільно, змушуючи слідкувати за кожним обертом довкола пілони.
Капелюх пішов першим, полетівши до стіни, а краватку він зняв, висячи до гори ногами. Клієнт уважно слідкував, але не виказував жодної реакції, саме тому Сергій вирішив скоротити програму та перейти до більш рішучих дій.
Підійшовши до крісла, почав його обходити, повільне ведучи рукою по шкіряній спинці. Чоловік одразу підхопився, сівши прямо, та крутячи головою, щоб не впустити жодної деталі. Сергій відчував його напругу і це підігрівало не менше.
Завершивши коло та вставши між ніг чоловіка спиною, Сергій лиш глянув через плече перед тим, як почати повільно опускатися в повільному ритмі пісні. Присівши на навпочіпки, розігнув ноги, головою залишаючись внизу. Ніби підіймаючись з запізненням, він непомітно став ширше та, в момент, коли голова була на рівні стегон, зірвав з себе штани.
Хоч він і не був володарем пухкеньких сідничок, бажаного ефекту Сергій досяг. Почувши як ойкнув чоловік, тихо собі посміхнувся і швидко натягнув звабливий вираз, продовжуючи підійматися. Повільно, даючи роздивитися себе, бо те, що планувалося наступним, мало вразити не менше.
Розвернувшись, Сергію вартувало великих зусиль не змінитися в обличчі. Клієнт виглядав скоріше здивованим ніж збудженим, але по прискореному диханні бачив, що все йшло за планом. Втім, через кілька секунд йому в око впала найвідвертіша оцінка, яку тільки можна забажати.
Знову підійшовши ближче та обпершися у чужі коліна, Сергій витягнувся у весь зріст, повільно опускаючись нижче. Він намагався тримати контакт очей, але надто помітний бугор в паху перетягнув всю увагу. Найчуйніший з глядачів, дарма, що за лаштунками.
Опустившися на коліна, Сергій дозволив собі відверту гру біля блискавки та елегантно ліг на спину, проводячи руками по грудях та заходячи під сорочку. Він бачив як чужі очі облизували його тіло, як руки стискали підлокітники. Чоловік вже сидів на краю сидіння, наче готовий приєднатися до дійства і тримаючись з останніх сил. Отут Сергій і був готовий включити його в виставу.
Знову сівши, ковзнув вперед, впираючись руками для стійкості та взявся підіймати ноги, вийшовши в шпагат прямо на коліна чоловіка. Не став часувати та обхопив чужі ноги, вивернувся слідом. Сергій планував підсісти вище, але чоловік, мабуть, по інерції обхопив його двома руками за спину, притиснувши до себе.
Сергій дозволив собі хтиву посмішку, наблизившись до обличчя, але хотів продовжити. О так, йому подобалося, коли його хотіли так відверто та неприкрито. Хотілося показати всі карти, що лишилися в його рукаві.
Все ще тримаючись ногами, Сергій взявся за чужі руки, спускаючи їх собі на талію. Вперся долонями в коліна, підсідаючи ще ближче, та відхилився трохи назад, почавши знімати з себе сорочку. Звільняючи спочатку одне плече, друге, не спускаючи ока з повільно відпадаючої щелепи. Він вже відкрито посміхався, а залишившись без сорочки, взявся за плечі та підсів ще ближче, зробивши поштовх стегнами. Потім і другий, щоб клієнт точно відчув, що і йому це все подобається не менше.
І чоловік відчув. Сковтнув, перемістивши руки нижче та стиснувши сідниці, чим Сергій одразу ж скористався. Почав відхилятися назад, знову притримуючи, себе ногами. Опустившись на спину, прихопив руками ніжки крісла та вийшов у чудовий шпагат. Окреме задоволення було бачати настільки здивоване обличчя за лінії свого члена. В середині він просто аплодував собі стоячи.
Звівши ноги та розвівши їх знову, обернувся через голову, та сів вже в повздовжний шпагат. Не зводячи очей з клієнта, який наче знову на голки присів, перекотився на інший бік, зробивши гвинтокрил ногами. Розвернувся спиною та прогнувся кішкою, знаючи, що так матиме чудовий вигляд.
Поковзавши килимом, Сергій знову плавно перетік до пілони, піднявшись за допомогою ніг та показавши ще кілька трюків.
На останок він залишив найцікавіше та сподівався, що клієнт його підтримає. Знову підійшовши до крісла, зробив кілька звабливих рухів та знову вперся в колі вже з позиції стоячи.
Відчувши опору, Сергій опустився головою вниз та підкинув себе, виходячи в вертикальній шпагат, знаючи, що зараз його дупа знаходиться перед самісеньким обличчям клієнта. І те, що чоловік підхопив його за талію тішило не менше, показуючи, що вся його увага віддана йому.
Звівши ноги вгорі, Сергій знову їх розвів, плануючи вийти в красиве завершення, але тут трапилося неочікуване. Можливо через те, що клієнт не дуже й проявляв себе, величезною несподіванкою стало те, що він зарився носом Сергію між ніг. Настільки неочікуваним, що вся витримка полетіла до чорта.
Сергій втратив рівноваги та майже впав, в останню хвилину підхоплений чоловіком.
— Пробач, пробач, — чоловік перепрошував, повільно спускаючи Сергія на підлогу, а останній відповідав, що то пусте.
Продовжувати після такого вже було якось недоречно. Тут і пісня добігла кінця, перемикнувшись на іншу спокійну мелодію, а Сергій м’явся не знаючи, що й сказати. Хоча, що йому ще лишалося?
— Дякую, що обрали наш клуб. Будемо раді знову бачити вас…
— Слухай, Сергій, — чоловік трохи зам’явся, провівши рукою по шиї. — Ти сьогодні до скількох працюєш?
Сергій не поспішав відповідати, по новому дивлячись на чоловіка поряд.
— До третьої, — а додав, пильно придивившись. — То ти мене знаєш.
Це було не питання, але чоловік все одно покивав, лише через мить відважившись знову зустрітися поглядами.
— А ти, вірогідно, пригадати не можеш.
— Та от ніяк не виходить, — Сергій підхопив штани та почав вдягатися, на собі вже застібуючи краї. — То може, нагадаєш?
Вдягатися зі стояком було не так зручно, але що ще лишалося, коли виплила така підстава.
— Змагання у Львові. Я сидів в журі, а ти виконував падіння майже з триметрової висоти. Тоді я тобі поставив найвищі бали.
Сергій знову спробував згадати чоловіка, вдивляючись в обличчя, але нічого. Мозок просто підказував, що вони десь бачилися.
— Ну, дякую. Прикро, що я тоді отримав лише приз від глядачів, — закінчивши з ґудзиками на сорочці, Сергій поспішив підхопити інший свій реквізит.
— То що ти сьогодні робиш після роботи? — сунувши руки в кишені, чоловік відсунув тканину, щоб дати трохи місця, все ще збудженому члену.
— Ім’я хоч назви.
— Микола Горченко.
Зреагувавши на прізвище, мозок підкинув спогад про відомого акціонера з таким ім’ям. Тепер-то картина склалася до купи.
Сергій ще раз окинув оком доволі привабливого як на нього чоловіка та щиро посміхнувся.
— Що ж, Коля. Можеш почекати в клубі. Як закінчу підійду.
І не чекаючи відповіді, пішов до виходу. Охорона пильно придивилася до нього, але Сергію було не до них. Він йшов і тихенько радів від передчуття цікавого вечора та не менш бажаного продовження.