Шень Цінцьов майже постійно зависає у Твітері. Якщо пошукати в історії «Літачок» (частіше: довбень-автор), чи «Шлях гордого безсмертного демона» (частіше: писанина клята), чи лайку (частіше: важка лайка), то ойййй скільки твітів висвітиться. Хоча останнім часом такі твіти рідко побачиш. Ні, він не кинув повністю свою роботу літературного критика, просто часу читати стало значно менше. Робота вчителя багато часу займає, а на його вільний час дуже претендує Бінхе. Та і не так захопливо вже, коли не сидиш на форумах гейтерів Літачка.
Вже кілька років, як вони з Бінхе одружені, а його липкість ні на крапельку не зменшилась. Але у Шеня немає причин скаржитися — йому комфортно. Можна сказати він звик до такого ступеня, що якщо до нього довго не липне Бінхе, то він постає відчувати тривожність. Ба більше, він сам став часто ініціювати фізичний контакт. Щасливі очі Бінхе щоразу б’ють по ендорфінах краще наркотиків.
Мабуть, його улюблене — це їх маленька вечірня традиція: коли він може читати в обіймах Бінхе. Важко сказати що йому в цьому подобається більше — обійматися зі своїм чоловіком чи можливість розслаблено читати.
Вони можуть сидіти разом по-різному: найчастіше Шень сидить на колінах у Бінхе, коли той обіймає його і кладе голову йому на плече (в такій позиції дуже зручно підглядати, що Вчитель читає, і відволікати його поцілунками в шию). Інколи Бінхе ляже Вчителю на коліна, дивлячись на нього знизу вгору чи обіймаючи за корпус і уткнувшись обличчям йому в живіт, а Шень Цінцьову доводиться тримати книжку у нього над головою. А може навпаки, і Цінцьову доведеться тримати книгу в повітрі над собою, лежачи на колінах у Лво Бінхе.
Але, повертаючись до теми Твітера. Збрешу, якщо скажу, що Незрівнянний огірок не був відомий там у певних кругах: запас різних картинок «омг хіт твіт» під рукою він завжди мав. А от Лво Бінхе, наскільки Шень Цінцьов знав, не сидів у твітері.
І даремно, сказав би хтось, бо тоді він пропускає становлення Незрівнянного огірка як твітерського пророка. А то цікавий випадок, точніше, серія випадків, коли слова Незрівнянного огірка збувалися на наступний же день.
Все почалося тоді, коли одного разу він написав невдоволений твіт про те, що піца з ананасами це збочення, а наступного дня вона зникла з меню усіх ресторанів в місті. Усіх. Він сам, мабуть, не дізнався б про це, якби ця подія не зчинила справжній фурор в мережі, а його не почали теґами зі словами на кшталт «твій рай на землі настав» і «наступним ти запитаєш чому не існує піци з огірками й вона з’явиться в меню наступного ранку?».
Тоді він не надав цьому значення, віджартувавшись про свої “пророцькі здібності”. Але трошки пізніше в місті проводили голосування про те, який пам‘ятник поставити в центральному парку і він прокоментував це словами «якщо виберуть не ХХХХ, то я буду дуже розчарований у наших одноміщанах» за день до кінця голосування.
І що ви думаєте? Той пам‘ятник тоді оголосили переможцем, хоча довгий час від сильно відставав у рейтингу!
Звісно і на піцу з ананасами багато хто скаржиться, і про вибір пам’ятника багато хто чого говорив, але ж ніхто раніше так не потрапляв у таймінг — щоб слова збувалися вже наступного дня. Тоді хтось вперше назвав його Огірком-пророком.
Мабуть, про це б швидко забули, якби подібні випадки не продовжували повторюватися. Звісно, не кожен твіт, але раз на тиждень чи кілька, твіти з ключовими словами «хочу», «буде» і «треба» здійснювалися наступного ж ранку.
Враховуючи, що він не дуже фільтрував, що пише у Твітер і деякі його твіти буди доволі абсурдними… це був привід хвилюватися. Тоді у Шень Цінцьова почали закрадатися підозри, але у нього не було доказів, щоб стверджувати щось конкретне.
Допоки одного пізнього вечора він не твітнув «треба б хмарочос YY у зелений пофарбувати, тоді як натуральний огірок буде» і буквально через 30 секунд йому прийшло повідомлення від Бінхе: «Затримаюсь на роботі, вибач. Лягай спати без мене». Бінхе. Бінхе, який і так вже затримався через скандал з партерами й буквально п‘ять хвилин тому написав, що нарешті закінчив і їде додому. Бінхе, що написав лягати спати без нього.
Шень Цінцьова пройняло холодним потом і від панічно почав писати відповідь під своїм твітом «НІ НІІІІІ ЗУПИНИСЬ НЕ СМІЙ ЗАЛИШ ХМАРОЧОС У СПОКОЇ НАВІТЬ НЕ ДУМАЙ». А через секунду додатково написав вже Лво Бінхе в месенджер:
ШЦ: «НІ.»
ШЦ: «Їдь додому. Негайно»
ЛБ: «Якщо Вчитель просить. Але Вчитель такий суворий, це розбиває мені серце💔»
ШЦ: «Поговоримо, коли будеш вдома»
ШЦ: «.»
Коли Бінхе приїжджає додому, Шень Цінцьов чекає поки він роззується і зніме верхній одяг, не зводячи з нього суворого погляду.
— Вчителю, щось сталося?
— Це ти все це робив? — питає Шень Цінцьов. Але бачачи, що Бінхе продовжує робити невинний вигляд, наче нічого не розуміє, повторив своє питання. — Це ти виконував все, про що я писав у Твітері?
— Учителю знадобилося багато часу, щоб здогадатися.
Бінхе… такий Бінхе. Навіть не позлишся на нього, бо він же його забаганки виконував. Дурні й несерйозні, але ж його забаганки. А тепер він дивиться на нього цими великими очима, і як же в такій ситуації на нього можна злитися.
— Але все одно, навіть якщо я сказав, що піца з ананасами це збочення, то це не привід змусити усі ресторани прибрати її з меню!
Шень Цінцьов боїться питати як він це зробив.
— То значить Учитель любить збочення?
— Що? Бінхе? Бінхе-!
І все ж таки йому треба буде пояснити Лво Бінхе, що не треба таємно слідкувати за його твітером в спробах передбачити його бажання, коли вони одружені й вже скільки живуть разом.
А наступного ранку, замість новини про зелений хмарочос, до попередніх двох твітів додався третій:
«Хмарочос врятовано дорогою ціною».