Повний текст
Дивно, але сказати ці кілька слів читачу не легко. В якійсь мірі, навіть тяжче, аніж виливати душу, створюючи чергову історію. Я не знаю хто ти. Не знаю тебе і твоїх мрій. Проте цей твір поєднав нас. Я написала - ти прочитав. Наразі ти знаєш мене куди краще, аніж я тебе - адже ти зазирнув трішечки у мою душу, читаючи цю роботу.
Ця книжечка завершилась. Тож лишається на разі не багато. Подякувати і сказати до зустрічі у наступних історіях. Так?