З Дюном легко. Якби я захотіла порівняти його з кимось або чимось я б сказала, що Дюн - породистий воронний скакун, але не норовистий, спокійний і покладистий, хоч в тілі сили немірено. Родом він з Південних земель. І хоч його зовнішність типова для жителів півдня - смуглий, з густою гривою чорного, аж смоляного волосся, темнимними, майже чорними, гарячими очима, могутнім і сильним тілом, внутрішньо - відрізняється. Я назвала його Дюн «солодкий», та дуже швидко це ім’я перестало в мене асоціюватися з солодким, густим південним медом і в голові при звучанні його імені стали виникати піщані дюни. Тиха, гаряча, безкрая пустеля, де стрімкі вітри плавно перекатують піщані пагорби. Немає у ньому норову, немає запального характеру, немає гордості. Дюн практично беземоційний. Але є речі, котрих Дюн не любить або не розуміє. Він не любить брехні та інтриг, він не любить зради та несправедливості. Дюн не ревнивий, але знає чітко - один день на тижні належить йому, і якщо це проігнорувати, він може серйозно образитись. Йому навіть чхати, якщо цей день він розділить ще з кимось. Та йому лінійно майже на все… Тому я й хотіла бачити його сьогодні. Емоційно відпочити. І тілом також.
І ось я тут. Дюн спокійно собі лежав на ліжку і дивився в стелю. Думав про щось, мабуть. Або швидше думав ні про що. Інколи заздрю таким людям. Почувши, що я зайшла, він піднявся з ліжка і глибоко вклонився. Випрямився і застиг на мить, даючи себе роздивитися.
Вродливий в своїй могутній південній красі. Він носить ошийник з білого золота без жодної різьби і такий же браслет на правій руці вище ліктя, під біцепсом. На ньому така собі набедрена пов’язка довжиною за коліно спереду й заду і при цьому абсолютно голі бедра і торс. Починаючи з мочки правого вуха, по шиї і всій спині і аж до зовнішньої поверхні лівого бедра тягнеться біле тату, що різко контрастує з його шкірою. По всій його спині розквітли лотоси.
Це зробив ще попередній господар і спершу, я не хотіла його навіть купувати через це. Не асоціювався у мене Південь з лотосами. Але… Якось оцінила красу. А потім і зрозуміла, що, мабуть, так виглядає його душа. Дюн не зламаний, чи безвольний раб, просто Дюн народився із штилем в душі. Цей спокій він і несе через життя. І ділиться ним зі мною.
- Привіт, Дюн.
- Здрастуйте, хазяйка. - Залишив на мені погляд, склав руки на груди перед собою і, повернувши голову до комоду, став швидко перебирати поглядом скляночки з масажним маслом. - Масаж?
- Так… - відповіла я, зітхаючи. А Дюн швидко переніс вибрану баночку на тумбочку біля ліжка. Я слідкувала за ним поглядом і мої думки повільно пливли вслід.
Дюн підійшов до мене і по-хазяйськи почав мене роздягати. Швидко і вправно розстібав гудзики, стягував, знімав, розв’язував, то опускався на коліна, то підіймався. Я не слідкувала за тим, що він робить, просто віддалася йому у руки і насолоджувалася ритмом хвиль, що викликали його рухи. Це як якийсь транс. І от я стою гола. Він взяв мою праву руку за пальці і поцілував в поклоні, в цій же позі завмер і підняв на мене погляд з-під лоба:
- Сильно болить?
- Угу… - все вже нічого не хочу. Давай швидше, Дюн… І Дюн потягнув мене за цю ж руку до ліжка. Вклав на живіт. Розтер масло в долонях і вже теплим змазав мені спину.
Дюн не церемонився. Він розминав кожен м’яз, кожну больову точку. Я вже давно звикла до його неконтрольованої сили і жодного дискомфорту не відчувала. На особливо болючих точках кривилася, хіба що, але і до цього болю я теж вже звикла давно - цілющий, приємний біль. Кожен його сильний плавний рух вводив мене в транс глибше і буквально виминав з мене рій набридливих думок. Дюн довго розминав мені спину, то сильно і просто, то витієвато, то ще якось, потім перемістився на ягодиці, потім на бедра, литки, стопи. Не оминув увагою жоден палець на стопі, п’ятки. Потім піднявся знову вище і особливо ретельно розім’яв плечі та праву руку, потім і ліву, а потім шию і навіть голову.
Я вже була готова спати. Просто заснути і все. Але Дюн перевернув мене на спину. Щедро налив те ж масло на руку, змазав свій член і моє лоно. А опісля розмістився між ногами і просто вбився в моє тіло. Вириваючи протяжний стон.
Щось у цьому є, коли член входить без збудження. Особливе відчуття, на межі з грубістю.
Дюн зробив паузу і зловив мій погляд. Я притягнула його за лікоть ближче до себе. Він схилився, підкорюючись, просковзнув цією ж рукою мені під лопатки, а іншою притримав мені бедро. І почав ритмічно, швидко рухатись, тепер уже думки з голови вибиваючи. Він провів носом і губами від шиї до плеча і досить сильно вкусив мене, але так, щоб не залишити відмітин. А опісля за шию, так само. Піднявся до вуха прикусив мочку і видихнув просто у вухо своїм теплим рівномірним гортанним стоном, викликавши табун мурашок по всьому тілу. Я рикнула у відповідь і обхопила його ногами за спиною. Одну руку поклала йому на загривок, притиснувши до себе, а іншу на лікоть витягнутої руки. Моє збудження повільно наздоганяло Дюна а тепер і зовсім захлеснуло відчуття від його гарячого тіла в мені, ніби морські хвилі, що граціозно наздогнали гарячий пісок. Ритмічна природня пісня кохання виривається з моїх уст. Така ж нестримна, як і мій партнер. Я стогну, ричу, вигинаюсь. Зараз у руках цього нестримного чоловіка.
Дюн не стримується і швидко підходить до піка. Він вийшов з мене і тепер уже спираючись на витягнуту руку закінчує мені на живіт. Гарячі струмені сперми вириваються на мене і моментально вистигають, охолоджуючи збуджену плоть. В цей момент Дюн особливо привабливий. Кожен м’яз під його тілом напружений, його блаженне обличчя і спустошливий стогін через міцно стиснуті білі зуби…
А ось і він - штиль. Дзвінка пустота. Ніби всі звуки вмить стихли. З цього небуття мене плавно виводить загнане дихання Дюна, що поступово вирівнюється і його глибокий погляд.
Такий наш швидкий секс мені нагадує кінний забіг, коли воронний кінь швидко скаче, постійно додаючи темпу, його м’язи вилискують на сонці постійно перекатуючись під шкірою… а білий кінь то наздоганяє, то переганяє, то поступається. Або ж гру барабанів, де ритм весь час наростає, а потім різко обривається на найритмічніших і найнапруженіших нотах.
- Мм… - прищурила я погляд, незадоволено. Провела швидко пальцями від свого ребра, по животу збоку і торкнулась до його щоки, сильно надавлюючи на губу великим пальцем. - ти був поганим хлопчиком.
- Я виправлюсь. - Дюн плавно спускаючись, тримав зі мною зоровий контакт, а потім перевів погляд на мій живіт, схилився. Він торкається мого ребра губами, злизує свою сперму гарячим язиком. Ретельно, подекуди посмоктуючи шкіру.
Потім він пересів збоку від мене. Знову взяв мою праву руку і пробував ще щось там домасажовувати.
- Обернись. - Дюн кинув на мене короткий погляд і обернувся, демонструючи татуювання. Опісля одразу підсунувся ближче, щоб я могла торкнутись.
Краса. Така тонка робота під моїми пальцями. Прекрасна картина, що відображає спокій і мир. Та інколи ця картина викликає в мене занепокоєння. Попередній хазяїн Дюна продав його одразу, як зробив це.
Він мабуть ранив наложника. Та Дюн ніколи не скаже, ніколи не розкриється. І там, десь глибоко в його душі, тихі води омиватимуть давню рану.