Клуб

Вже було темно. Коли ми підходили до клубу, перед моїми очима з’явилася дерев’яна стежка  освітлена неоновими стрічками, які пролягали  до величезної вивіски прямо над проходом до клубу з надписом «Viking». Доки ми проходили цю стежку я розглядалася  навколо , було доволі мило, всюди були поставлені пуфіки і росли пальми. Ще з зовні я почула гучну  музику і з кожним кроком ,що я робила до входу вона ставала гучніше. Зайшовши в середину я помітила, що це місце тяжко назвати приміщенням, так як там зовсім не було стін, клуб складався з шести великих колон, накритих  зверху чимось схожим на висушене пальмове листя. Майже відразу на вході починалася барна стійка, яка формувала собою пів коло навколо якого були розміщені дерев’яні стільчики. Саме туди моя весела компанія і попрямувала «хто б сумнівався?». Через пару хвилин , Маша вже вказувала Дімі пальчиком на напій який вона хоче випити, ним виявився коктейль «голуба лагуна». Діма покликав до себе бармена й замовив їй коктейль, а собі віски з льодом .Вони почали їх пити і про щось розмовляти періодами сміючись.

—Що ти хочеш?- Запитав в мене Рома .

—Не знаю, давай напевно «ромколу.»- Я б навіть якби дуже захотіла собі купити випивку не змогла б цього зробити, тому я вже була не проти щоб він за мене заплатив.

—Як побажаєте моя міс.- Він незграбно підморгнув мені і покликав бармена .

—Дві ромколи будь ласка.- Замовив Рома і повернувся до мене напевно щоб розпочати розмову.

—Як твої справи?- з посмішкою на обличчі запитав він в мене .

—Ти серйозно?

—Знаю, знаю дурне питання, але я справді не знаю про що з тобою розмовляти ти сьогодні ходила вся така насуплена і серйозна, мені навіть здалося що ти була трохи сердита.- Почав розповідати Рома. В його голосі не відчувалося ні насміху , а ні якоїсь не приязні, здавалося начебто він справді хотів дізнатися причину моєї такої поведінки .  

—Так, я напевно і справді сьогодні була якась сердита, навіть не знаю що на мене найшло.- Почала виправдовуватися я «звісно я знаю чому я була сьогодні така, але йому про це не обов’язково знати». Доки я про це думала нам принесли наші напої. Перед тим як випити, я вирішила перевірити чи досі моя подруга так само мирно розмовляє з Дімою і звісно , що коли я повернула голову в їхню сторону їх там вже не було. Я почала розглядати танцпол. Маша вже була весела , тому її потягнуло танцювати, я шукала її поглядом тільки щоб впевнитися що біля неї був Діма , тоді я буду хоч трішки впевнена , що їй ніхто не нашкодить. Коли я помітила містера Дмитра танцюючого з Машою за ручки моє серце трохи заспокоїлось, тому я перевела свій погляд на Рому, який ще й досі не зробив жодного ковтку із свого напою і кивнула головою типу даючи знак що вже можна розслабитися і пити. Зробивши декілька ковтків в нас зав’язалася розмова за якою ми не помітили як допили свої напої. Тому ми замовили іще по одному.

—Та ну ні, це нісенітниця якась він не міг таке сказати.

—А я кажу тобі що все так і було.- В нас була суперечка на рахунок того, чи справді Дімі подобається моя подруга і на даний момент всі факти були на моїй стороні , тому звісно перемогла я . Ми випили ще по одному напою і вирішили що нам потрібно трохи потанцювати.

—Міс..- Рома зіскочив зі свого місця і протягнув мені руку прямо як справжній принц, я протягнула йому свою руку у відповідь в знак згоди . Ми почали танцювати майже з самого краю танцполу , але вже через декілька хвилин якимось чудом нас винесло прямо на середину . По середині танцполу стояло щось схоже на сцену не великого розміру на ній танцювали декілька дівчат в їхньому числі була і Маша , я вже хотіла знайти Діму  і нагнати на нього за те , що залишив її саму , але він танцював біля сцени не зводячи свій погляд з Маші.

—Не хочеш приєднатися до своєї подруги ? - Всміхаючись запитав в мене Рома 

— А знаєш це чудова ідея!- Вже весела відповіла я і залізла на сцену хапаючись за руку, яку мені протягнула якась дівчина. Я усміхнулась їй і попрямувала до Маші , ми почали танцювати.Через гучну музику ми не могли розмовляти , але ми всеодно через щось сміялися. Мені було так добре, ми декілька разів повертались до бару щоб поповнити кількість алкоголю в своїх організмах і знову поверталися до танців. Так продовжувалося десь години 2, після чого хлопці стягнули нас на низ і повели на вихід .

—Нііі, ми ще не хочемо повертатися.- Почала я просити разом з Машою в хлопців щоб вони залишили нас.

—Дівчата вже пізно потрібно повертатися.- Просив нас Діма.

—Та ну, чому ми повинні повертатися? Йдіть без нас вам не обов’язково буди разом з нами.- сказала Маша. Я була не повністю з нею згодна все-таки нам потрібний хоч якийсь захист , а то мало що може статися , але і повертатися я не хотіла.

—Ну дівчата , будь-ласка , якщо захочете то прийдемо сюди  і завтра.- Вже почав просити нас Рома . Я подивилася на Машу, щоб вона зрозуміла що все-таки вже і справді пізно, через хвилину переглядок ми погодилися з хлопцями і попрямували до готелю. Діма тримав Машу під руку бо та трохи хиталася. Я йшла прямо , але мене сильно хилило до сну, я думала що засну прямо по дорозі і Рома це помітив тому він підійшов до Діми і щось прошепотів йому на вухо після чого повернувся до мене.

—Хочеш присісти?- Я була не проти так як мої ноги були ватні, і ми присіли на найближчу лавочку. Ми сиділи в тиші, через це мене ще більше схиляло до сну. Майже засинаючи я помітила що Діми з Машою поряд з нами вже немає, я хотіла запитати про це в Роми , але в мене вже не було на це сил. Я опустила свою голову на плече Роми і відразу ж заснула.