Зранку мене Таня запитала як я вчора погуляла. Я трохи їй розповіла, і по секрету сказала, що Луна хвалила її гру. Вона здивувалась, сказала, що дуже приємно і відповіла на це, можеш їй передати, що вона теж дуже круто грає. Адже багато складних партій виграє саме вона. Багато місць які Таня не може зіграти, добре може зіграти Луна.
По програмі в нас був вільний час, тому ми домовилися зустрітися зранку, щоб піти на пляж. Але погода не слухала наші плани, і цього дня було досить хмарно. Я поснідала в компанії Илюїз, Люну я не бачила. Сидіти в дворі чи в домі нудно, й до того ж мене деякі дівчата запросили піти гуляти в місто. Я підійшла до Илюїз і запитала чи Луна йде з нами. Вона сказала о звичайно запросимо її. Ми пішли її звати якщо вона не спить. Але ми прийшли до неї в кімнату, і вона собі спала, сонька. Ми її не стали будити .
Ми прогулялися містом, зайшли в магазин з сукнями, дівчата собі щось вибрали. Я поки чекала їх, поговорила з мамою по телефону, розказала, що вчу одну дівчинку української, » дівчині це їй 25? « Ну чому зразу 25, їй 20. А якщо навіть 25 то хіба це вже не дівчина? Я дочекалась дівчат, і пішли купляти сувеніри, я ще купила брату невеличкий подарунок в честь дня народження. Періодично був невеличкий дощ.
Десь в обід ми повернулися до будинку. Я піднялась в кімнату. Аня грала на укулеле «call me by your name» і співала, Мальо і Естер їй підспівували. Я поклала речі, і почула з відкритого вікна звуки флейти. Я спустилася в двір.
Таті та Луна взяли якісь ноти з телефону, пюпітри та читають дует на флейті. Я взяла стілець, що був поряд та сіла слухати, трохи порелаксирувала, і до мене приєднався Корентін(пропоную йому Таті а мені Луну). Ми трохи посиділи, і у дівчат навіть з’явилась невелика публіка. Я ще почула, що вона говорила Таті, що вона грала якийсь твір з своєю копін(вона скрипачка).
Нас почали гукати обідати. Я лишилася до останнього, поки дівчата не почали складатися.
Я приєдналася на обід до Илюїз та віолончелей. В фейсбуці виставили відео з першого концерту, там досить багато мене було, ще й з другим підборіддям.
В нас було трохи вільного часу до відправки автобуса на концерт. Я отримала якесь повідомлення від гуртожитку. Спочатку так як Илюїз була поряд, я перепитала її, що мені з ним робити. Вона мені не сильно підсказала, тому я ще й підішла до Луни, вона на той момент лежала в гамаку. Вона одразу спохватилася(відволікаю людей людей від релаксу). Ми почали розбиратися з цією общагою. Вона написала туди листа, і там ще треба було додати якісь документи, до нас ще приєдналася Илюїз. Нас почали гукати щоб ми виходили, і Луна запропонувала сісти з нею в абобусі, і вона мені далі допоможе(як же я відмовлюсь то). Ми пішли до абобуса, цього разу не було потреби переносити барабани. Ми сіли поряд, і почали займатися документами— така вона французська романтика. До нас ще приєдналася Илюїз (навіть втрьох хаха). Мені ще треба було, щоб мама мені дещо відправила. Я їй подзвонила, і вона почала відмовлятися, і питати чому вона має відправляти мені щось, я їй намагалась пояснити, в неї ще й з телефоном проблеми, що вона чує з десятого разу. Взагалі я вже хотіла посалати в задницю той гуртожиток, і сказати забудь про нього, давай їхати та обійматися, можем цілуватися звичайно якщо хочеш, ну їх в сраку ті документи. Ми почали прикріплювати мої документи, вона прочитала мою фамілію, і перепитала чи правильно. Хай запоминає на всяк випадок. Ми з горем пополам завершили відправляти ті доки. Я поклала на неї бошку а потім її підняла, і вона запитала чи може вона лягти на мене. Звичайно я сказала лягай, потім я допомагала вмоститися на мені. Можливо я це сильно нагло зробила, а може і ні, бо я її прямо вклала на себе. Але все-таки незнаю чому, але я взагалі не відчуваю сорому перед нею. Навіть коли я просила обніматися, мені не було соромно чи дуже важко це зробити. Вона ніби така рідна, можливо просто в неї така атмосфера, або я незнаю як це можна пояснити. Або після війни приставати до дівчини це фігня, уже нічого щось не лякає. Але враження ніби я її знаю давно, мене від неї не коробить, серце не вискакує в п’яти. Просто максимально комфортно. Я не можу з нею ідеально розмовляти, іноді перепитую, але при цьому з нею так легко спілкуватися.
Луна лежала на моїй грудній клітці, підняла голову і з посмішкою подивилася мені в очі, і запитала чи мені так зручно. Я чуть не вмерла коли вона так зробила. Її лице біля мого, я її обіймаю. Кажу, що мені так ідеально, і запитала як їй. Вона сказала, що їй так добре. Вона так пролежала деякий час, а потім різко встала, і почала хрускати спиною. Еххх все-таки незручно.
Ми прибули до місця вигрузки. Але місце де в нас мав бути концерт було далеко від місця де можна припаркуватися автобусу. Тому ми йшли під гору десь кілометр з своїми інструментами, ще й з барабанами. Ладно нам, а для Илюїз взагалі жесть. Вона везла арфу під гору, ще й довшим шляхом, так як ми йшли по сходах, а вона не могла перенести її так, тому їхала в обхід. Нарешті ми дібралися, і ось новенький сюрприз. Контрабасистка дістає свій контрабас, а головка на ньому відпала. Ніхто незнав як так сталося, усі в шоці. Ми намагалися щось зробити. Навіть приматували скотчем. Але це було взагалі не надійно. Ми почали розкладати сцену. До нас докотилася Илюїз, та почала сильно кашляти. Ми навіть коли вже почали репетицію, і вона не змогла з нами грати, бо кашляла без зупинки.
Ми прогнали декілька частинок, духовики вже пішли, ми лишилися грати струнний твір. Я ще трохи лишилася і після цього, і колупала Моцарта, який теж був мені сюрпризом з першого семестру. Після цього я теж пішла в гримерну, переодягнутися. Нам видали воду, сок, та печиво. Я дивлюся на підлогу, а на ній лежить Луна. От ці європейці. Це так привабливо. Так само як і її ноги в синцях та ранах від комарів. Я одного разу її запитала що це за рани, це виявляється їх комарі покусали, вона працює влітку в полі.
Поки було нудно, я побачила як Май дає спробувати Таті грати на її валторні. Я теж стала в чергу. Взагалі це дуууже важко. Я намагалася зажимати різні клапани, але звук не мінявся, лише за допомогою одного. Це неймовірно, валторністи регулюють висоту звуку за допомогою губ , так як вони направляють повітря. Ще туди треба руку засовувати. Взагалі в мене вийшло зіграти кілька низьких звуків, але це соу хард.
Я побачила боковим зором як Люна піднялась. Я пішла просити цілуватися. «Можна спробувати пограти на флейті?» Вона погодилася, і запитала чи знаю я аплікатуру, але я її незнала, і вона мені поставила пальці. В мене вийшло видати різні звуки. Нас почали гукати фотографуватися. І нам прийшлося йти. Луна сказала, що в мене круто вийшло, деякі коли намагаються грати просто дмухають. І якщо я хочу, то пізніше вона може мене повчити.
Ми пішли робити фото. Концерт відбувався в катедралі, і там було дуже гарно, особливо в дворі. Нас фотографувала Шарлот, окремо по інструментам. Потім ми пішли виступати. Цього разу публіка знову максимально близько була, ми до того ж грали Моцарта, в якому я налажала, і грала штрихи неправильно. Незнаю чому, але в мене після концерту жах як боліла спина. Зазвичай вона трохи ниє, але цього разу вона жахливо нила. І стільці ніби нормальні(бо бувають такі, що ноги жесть як затікають). Ще й я сиджу в першому ряду так сказати, і відкинутися на стілець я не можу, бо як мінімум це негарно. Я ледь дотерпіла до кінця, і одразу потім пішла хрускати спинкою. Ми переодяглися, я була жах яка голодна. Але ми ще мали доперти інструменти та барабани. Хтось роздобув машину, і барабани доперли. Але Илюїз всеодно помучали, ще й вниз треба було котити арфу , таким чином щоб вона не впала, я намагалась допомогти, але впринципі не було як.
Нас відвели в їдальню. Там було щось типу концертної залли, нам поставили ще столики і стільці, а їжу ми брали на іншому столі. Я поки лазила, чекала Илюїз, потім ми вдвох чекали Луну. І врешті-решт я провтикала їжу. Там залишилося не так багато всього. Я взяла якийсь салат з дна лотка і шматочок м’яса. Ще був десерт, макаруни та тарт з лимоном. Я не могла визначитися, що я хочу макарун чи тарт о сітрон. Мені Илюїз розповіла які макаруни з яким смаком, там невеликий був вибір, багато з кавою ,один з фісташкою і один з ваніллю, але Люсіль його забрала. Я ще стояла думала як мені бути, і поряд стояла Шарлот, я її запитала скільки макарунів можна брати, вона сказала, що скільки завгодно, але тарт один на двох, і що треба знати партнера, вона вже його знайшла, і не може составити мені компанію. Я оглянулася, неподалік стояла Луна, я її позвала, і Шарлота пояснила їй ситуацію з тартом. І Люна погодилась бути моїм партнером.
Я взяла собі фісташковий макарун, та пішла сіла до Илюїз. Ми були самі за величезним столом. Вона запропонувала пересісти до всіх, або лишитися, але я сказала, що мені всеодно. Їй теж було всеодно як вона сказала, і ми лишилися. Взагалі я хотіла пересісти до Луни, але я намагалася на неї образитися, бо думала, що вона забула про те, що зі мною треба ділитися тартом. І впринципі Илюїз мені вже запропонувала поділитися її тартом.
Ми сиділи миленько спілкувалися, до нас підійшла Луна, і запитала як будемо ділитися тартом, але Илюїз сказала, що поділиться зі мною. Луна запросила піти до усіх якщо ми хочемо, але ми вже відмовилися. Вона сказала до зустрічі, бізу. В мене знову не вийшло образитися. Я з’їла свій фісташковий макарун. Пішла взяла собі ще один з кавою. Я прокоментувала, що це дивно, що французи каву не люблять, ось у нас майже всі нею закидуються. Вона розповіла, що французи зазвичай з дитинства просто привчаються до какао або шоколаду, тому не так багато людей люблять каву. Взагалі я помітила, що у них нема такої традиції їсти смаколики запиваючи. Вони просто їх без нічого їдять, і чай рідко п’ють.
До дому я їхала поряд з Луною. Я спочатку сиділа на краю, коли вона прийшла, я сіла до вікна. Вона почала мене запитувати де я хочу сидіти, я спочатку не зрозуміла натяків, але коли я сказала що мені нема різниці, вона попросилась до вікна. Я знову на неї вперлась потім прибрала голову, подивилася на неї, а вона дивиться в очі і посміхається, я перепитала, чи не заважаю, вона сказала що ні, лягай(все по феншую). Найприємніше, що коли я кладу на неї голову, вона впирається на мою голову зверху.
Ми трохи проїхали, вона переписувалася з кимось, скоріш за все з копін, мені стало не ловко, що я бачу переписку, хоч і не шарю, і я прибрала голову. Почала переписуватися з Яросавою, і при цьому бачила як Луна відправляє купу сердечок, мені Яся теж почала їх слати для балансу, коли я пожалілась. Але всеодно так неприємно блет, точніше боляче, хоча це нормально, сама ж винна.
Ми прибули, я пішла в душ, вийшла на двір, сіла в гамак. Цього разу дуже багато людей повиходило. Якось ніби мені і класно і добре з людьми з оркесту, але я всеодно там чужа. Ніби за всією тусою просто спостерігаю, бо не шарю. Але не скажу, що мені так погано, просто навіть не хочеться сильно веселитися, наприклад мої однолітки здаються мені меншими. Дуже часто я тусувалась одна, особливо до того як Илюїз приїхала.
Я сіла полистала новини(події в Оленівці). Якось вже не було настрою лишатися тусуватися, тому я пішла спати.