Цього разу в нас був виїзд доволі рано.
Ми поснідали, переодяглися в купальники. Одразу потрібно було взяти речі на пляж і на виступ. По традиції ми перенесли всі речі в автобус, я одразу сіла в першій половині автобусу де зазвичай сідає Луна. Але вона пройшла повз мене, і сіла позаду з якоюсь дівчиною. А до мене сів якийсь мужик. На щастя я взяла навушники. Сиджу, слухаю музику, приходить мені повідомлення від Луни(я вже і забула, що питала її чи буде вона виходити). » Я не побачила твоє повідомлення, бо вже спала, вибач. Ти вчора залишалася на вулиці? » .
Я їхала слухала українські пісні, дивилася на гори. Нас висадили біля моря. Коли ми вийшли з автобуса, я присусідилася до Тані, та інших мінорів, іпобачила, що у всіх них були накрашені нігті, що у хлопців, що у дівчат. Вони вчора ввечорі цим займалися. Усі щось обговорювали і я постійно чула слово транспарант. Думаю, що ж це таке. Парант це батьки, транс це транс, але виявилося, що це просто прозорий.
Ми пішли до пляжу. Ще й була дуже гарна дорога до нього, парком з пальмами. Ми пішли купатися. Найцікавіше те, що з усіх дівчат котрі були присутні, купатися не пішла саме Луна. Ну що ж таке блін. Я пішла купатися, дивно але мені не соромно було знаходитися в купальнику. Я навіть хотіла, щоб вона побачила мене в купальнику. Насправді я прямо пишаюсь собою із-за цього.
Я трохи поплавала і пониряла. Майже всі були з масками, тому пірнали і дивилися на каміння та рибок. Луна сиділа на березі і читала книжку. Я прийшла до берега, потім пішла знову купатися. Більшісь були з масками, тому тусувалися разом, і в мене не було впринципі компанії, отже я пішла на берег. Майже всі вже повернулися і Таті в тому числі. Вона запропонувала взяти її маску, я пішла ниряти. Там справді дуже гарно. Прямо ідеально видно усе каміння, ще я дуже добре бачила рибок. Вода там дуже чиста, і від певного моменту дуже глибоко, але усе видно. Я навіть не очікувала, що там настільки гарно. Я спробувала ниряти ще з трубкою, але я чомусь задихалася коли з нею пурнала.
Я повернулася на берег, всі вже посохли, я одна там пурнала. І деякі вже взяли свій обід. Я поклала маску, усі вже пішли по їжу окрім Луни(мене чекала хаха). Я запитала в неї чи йде вона, і ми пішли разом. По дорозі вона запитала чи мені сподобалося, чи бачила я рибок і яких, я їй все розповіла(а вона то контролювала все, хоча типу ділова, книжку читала).
Нам видали багети, мені дали з жамбоном, а для Луни з сиром. Виявилося, що вона вегетаріанка. Коли ми повернулися, я подякувала Тані за маску. Ми поїли, ще можна було брати чіпси. Луна пішла до моря, збирати камінчики, я пішла за нею. Вона збирала маленькі шматочки скла, потім до нас ще приєдналася дочка контробасистки, і Илюїз. Я віддала Люні шматочки скла, які знайшла. Ми повернулися, усі почали переодягатися, я зробила те саме. Потім стою, на щось чекаю. Вирішила не гаяти час, я попросилася сісти до Луни. Вона повернула своє полотенце, щоб мені теж було зручно сидіти.
Я сказала, що отримала повідомлення від гуртожитку, показала їй, і вона почала мені пояснювати, що треба з ним робити. Луна сказала, що я можу звертатися до неї, якщо мені щось незрозуміло з доками. Нас почали звати до автобусу. Ми ще почекали, як деякі сходять в туалет. Потім я шла з Луною, вона почала свистіти. Я зробила комплімент, що вона круто свистить, і сказала, що я взагалі не вмію цього робити. Розказала, що впринципі взагалі не намагалася навчитися, так як у нас є забобони, що якщо свистиш, грошей в хаті не буде. Вона дуже здивувалася, ще й Франсуа(кларнет) втрутився в розмову, що в них якщо ти свистиш це означає, що ти щасливий. Луна сказала, що в них свистіти це нормально, але в цьому є сексизм, що це некрасиво якщо дівчина свистить. Я спробувала посвистіти, і Луна почала мене навчати. В мене спочатку взагалі не виходило, я просто дмухала. Ще вона похвалила мою французську, сказала, що я добре говорю, і вона в основному все розуміє(аааа як приємно).
В автобусі ми сіли разом(нареештіі) . Я запитала в якому крузі(гуртожитку) вона жила, Луна сказала назву, але я не зрозуміла, і вона мені намалювала карту на бумажці з під багета, але я все зрозуміла . Потім вона запитала, що за камінці на моєму браслеті, і хотіла ще показати аметист з музею її рідного міста, але вона його не знайшла в інтренеті. Я лягла на її плече. Потім запитала чи можна (як логічно то). Звичайно вона сказала, лягай лягай. Це було не дуже зручно, але за те я на ній лежала. На жаль ми їхали приблизно 5 хвилин.
Ми прибули в якусь церкву(насправді дуже добре, що ми не на дворі виступаємо). Але там була дуже дивна сцена. Вона була прямо посеред церкви, і нам спочатку сказали лицем до дверей, потім вже навпаки, і ми почали переставляти все. Всі були солоні після моря, але добре, що хоч не дуже жарко було. І я прямо здивувалася, але в церкві був кондиціонер. На мене набризкали водним аерозолем, і взагалі кул. Ми зіграли декілька творів, і можна було піти переодягнутися, і в туалет. Я пішла разом з Лією до туалету, він був десь через 200 метрів від церкви. Але мені треба було лише перодягнутися. Там була якась шафа, я зайшла за неї, зустріла там Естер, вона теж переодягалася, і знову зацінила моє плаття. Взагалі можна було туди не йти, бо як я дізналася пізніше, можна переодягнутися в кімнаті біля сцени. Але вже було пізно.
Ми зіграли, до речі ніхто не облажався навіть. Єдине, це те, що в нас було дуже мало глядачів. Можливо ще із-за того, що ми досить рано виступали. Зазвичай концерти відбуваються ввечорі, але цього разу він був на 16. Я жах як хотіла пити, і конкретно в цей день, я вирішила не брати води. В залі було дуже душно, деякі пили під час виступу. І серед перших скрипок, вода була тільки у Мікаеля. Я дивлюся, Лорен п’є, і одразу тоже взята, пофіг вже чия вона була. Потім я забрала воду у Маїти, і все випила, але ми знайшли де набрати ще. Після концерту ми по традиції звільнили сцену, і забрали усі барабани.
Нас потім запросили на «аперітіф» (це типу перекус перед основною їжею, зазвичай з вживанням алкоголю). Ми пішли, це якраз було в тому місці, де в нас була можливість сходити в туалет. Там ще була невеличка сцена, і перед тим як туди прийти, там виступали якісь музиканти. Нам дали води, соку і можна було взяти вина(повнолітнім). Ще було трохи їжі (чипси, диня, кавун, печиво).Я дуже хотіла взяти вина, впринципі завжди є можливість взяти пива, але мені воно не подобається взагалі. Я думала брати чи не брати. А вино ще й не дешеве(але нас пригощали). Опинившись біля Луни, я запитала в неї поради. Вона така нуу, ти ж мінор. Незнаю чи гарна це ідея, якщо хочеш можеш спробувати моє(ну як же я відмовлю їй в поцілунку). Я звичайно спробувала, воно справді було дуже смачне, особливо з бокалу Луни. Вона прямо вдивлялася як я п’ю, мені від цього аж ніяково стало. Вона запитала яке мені більше подобається, червоне чи біле.
Потім багато хто пішов до фортепіано. Таті почала грати Clair de lune Дебюсі, при цьому вона казала, що не вміє грати на фортепіано. До нас підійшли якісь мужики і попросили не торкатися фортепіано. Луна теж туди підходила, і подорозі я запитала чи вміє вона грати. Вона виявляється рік як ходить на заняття по фортепіано. І запитала мене, чи я вмію.
Ми ще деякий час були в тому місці, я піднялася до туалету, поговорила з Люсіль та Марі, обсудили виступ. Марі сказала, що чула інформацію, що комусь несподобався концерт, і він пішов серед виступу. Але скоріш за все це жарт Гюстава.
Нарешті нас покликали в автобус. По дорозі я спілкувалася з Луною. Ми заходили в автобус, і Гюстав мене запитав щось, а потім почав казати»да да», і такий а ой це російська, а як сказати українською? Гюстав почав повторювати, і Луна також. У неї виходило «такь такь», а потім вже вийшло правильно. Вона попросила мене навчити щось українською мовою. Я незнала, що навчити, і вона запитала як буде»Я граю на флейті». Вона не могла вимовити букву «г». Я ще й хотіла поумінчати, і запропонувала сказати «р», але в неї добре вийшло, я офігіла, вона сказала, що просто вчила іспанську. Я її вчила як сказати «Я граю на флейті». Але граю їй дуже важко сказати. Хоча інші слова в неї дуже добре виходили. Вона запитувала багато рандомних слів. Потім зайшла мова про алфавіт. Я їй показала клавіатуру. Луна запитувала мене деякі літери, потім намагалася їх запам’ятати, я сказала, що в нас все просто, як пишеться, так і читається. Відкрила гугл перекладач, і вона спробувала написати моє ім’я, це було «Катеріиа». Я виправила, і вона запитала як буде її ім’я. Я написала «Люна», але у неї з’явилися питання чому не через «у». Я сказала, що через у теж можна писати, але тоді «л» буде звучати твердою. Я написала ще вірант через «у», і перекладач переклав як ехо. Незнаю зрозуміла вона мене чи ні, але я спробувала їй пояснити чому я написала через «ю». Взагалі, французи в будь якому випадку букву «л» вимовляють м’якою, і тому її ім’я звучить як Люна. Ми ще трохи повчили кирилицю, і вона запитувала у мене якесь слово і намагалася написати його в гугл перекладач. (Я не можу описати яка це ейфорія, коли людина яка подобається вчить українську мову). Вона, ще попросила щось де є українські слова, щоб прочитати. Я дала їй 50 гривень, і вона намагалась прочитати » національний банк України». Я їй показала ще купюри, що у мене були. Вона пошуткувала «ого яка ти багачка «(все, спокусила приданним). Я пояснила, що у нас одне євро це 35 гривень, тому виходить, що я недуже багачка. Вона запитала чи ми носимо великі пачки грошей постійно, я пояснила, що в нас є купюри по 200 , 500 і навіть 1000.
Нам оголосили, що скоро ми будемо виходити, і ми маємо самі шукати де будемо їсти. Видали кожному по 10 євро, і сказали, що бажано розбитися на невеличкі групки. Я опинилася з Луною, Илюїз, Маїти, Манон та Марілю.
Ми не довго шукали варіанти, тому пішли їсти до практично першого ресторану, що нам трапився. Майже всі замовили одне й те саме— галет(великий солоний млинець, з сиром, жамбоном та яйцем, начинка впринципі може змінюватися). Луна замовила собі лазанью з овочами, так як вона вегетаріанка. Ми чекали наше замовлення, Луна запитала чи є в мене ще щось з українськими буквами. Я знайшла свій студентський квиток, дівчата зацінили мою фотографію на ньому, що вона непогана. Луна прочитала назву мого коледжу. Усі такі вау вау. Потім я ще пошукала, в мене були карточки з сільпо іще з якихось магазинів. Вона прочитала » картка» і здогадалася, що це таке. Усі знову офігіли, впринципі слово схоже, але справді дуже круто, що вона прочитала його і здогадалася що це.
Ми були усі дуже голодні, я з’їла половину, і дуже наїлася, мабуть тому, що було дуже багато сиру. Поки ми їли, я глянула на Луну, і вона почала давитися, ледь людину не вбила. Дівчата обговорювали парочки в оркестрі. Зараз помітно, що Люсіль і Ян(тромбоністка та віолончеліст, це ті що билися за стул, а я все попортила, і принесла новий.Чесно кажучи мені не дуже подобається ця парочка, точніше Люсіль подобається а Ян ні). Вони ще сказали про якусь парочку, але я так і незрозуміла про кого йдеться, бо я незнаю імен усіх оркестрантів. Илюїз ще розповіла, як минулого разу, коли вони їхали в турне, Жульєн(фагот) та Илюїз(альт) ще не були парочкою, і вона якраз пам’ятає як він заграв до неї(щось я цього не можу уявити). Взагалі в оркестрі досить багато людей які познайомилися в оркестрі, і зустрічаються, в нас навіть є заручені.
Також ми трохи обговорювали хто як грає. Мене запитали як я потрапила до оркестру, і як відбувалося моє прослуховування, але в мене його не було, мене просто запросив Гюстав після концерту. Дівчата розповідали яке у них було прослуховування, Луна розказала, що була в шоці, що її взяли, бо флейт і так вже було достатньо. Взагалі всі флейти дуже добре грають, вона почала хвалити гру Тані.
Мені почали казати, що я мабуть добре граю, бо я перша скрипка. І Гюстав зазвичай сам розприділяє кого в які скрипки посадити по рівню. Потім ми ще трохи нахвалювали один одного. Илюїз розповіла, як боялась, що її виженуть з оркестру, бо їй скоро 30, але вона дуже рада, що її лишили. Я б була б в шоці якщо б її вигнали, арфу і в професійний оркестр не легко знайти.
Я з’їла десь половину, так само як і віолончелістки. Луна усе доїла, і ми почали пропонувати їй добавки. Я віддала їй свій шматок без м’яса. Вона його з’їла, потім ще почали пропонувати, але вона вже не осилила. Ми розрахувалися, на кожного вийшло трохи більше ніж 10 євро, і в Луни були тільки 10 (вона попередила одразу, і ми сказали, що якщо що виручим). Илюїз визвалась доплатити частину за неї, я теж запропонувала, вона подякувала, але вони вже там домовилися про якість махінації. Ми ледь доїли, і то не все. Але вирішили, що для морозива місце завжди знайдеться. Ми пішли до холодильників з морозивом на іншій вулиці. Там був дуже великий вибір, я взяла одне з карамелью, а друге з печивом. Ще запропонувала купити Луні, але вона сказала, що в неї вже невлізе. Я спробувала морозиво, і те, що карамельне мало присмак кави, я сказала про це Луні, вона запитала, чи мені подобається, чи допомогти попросити поміняти, чи щось таке. Але воно було смачне, і я думаю, що воно реально було карамельне, просто з таким присмаком. Я не брала з собою сумки, чи ще щось таке, і гаманець та телефон я тримала в руках. Так як в мене ще було морозиво, я немогла все нормально тримати. Запитала в Луни»в тебе є трохи вільного місця в рюкзаку?» Вона сказала, що звичайно є багато місця для моїх речей, і якщо мені треба буде телефон, вона його дістане(я їй його теж віддала). Ми прогулювалися, і я весь шлях говорила з Люною. Вона запитала, чи всі мої друзі виїхали з України, чи є які залишилися, чи познайомилася я з якимись українками у Франції. Ще вона запитала як звати моїх подруг, і почала повторювати їхні імена.
Ми дійшли до причалу, і хтось із дівчат запропонував сфотографуватися. Ми зупинили якогось мужика, і він нас сфотографував. Ми ще трохи там побули, Луна розповіла, як була вже в цьому містечку до цього, на змаганнях. Потім Марілю запитала, чи хоче Люна спробувати морозива. Вона погодилася, і взяла трохи. Я вирішила запропонувати теж. Хотіла їй дати ложечку, а вона відкрила ротика(з моєї ложечки, ще й я особисто її кормила). Потім вона спробувала друге моє морозиво. Я запропонувала їй ще, і вона сказала, вона зрадістю погодилась, і сказала, яке їй сподобалося більше. Ми шли і я годувала її(досі не вірю в це). Я кажу» ти маленька дитинка». Вона така «дааа, я твоя маленька дитинка». Аааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа
Я її продувжувала ще годувати, поки Марілю не запропонувала доїсти її морозиво, бо вона вже не хоче. Вона і те не доїла, ну і в мене впринципі вже не влізало. Ми пішли гуляти вуличками, ще зустріли Марі та Ирви, вони розповіли в якому ресторані вони були. Коли ми гуляли, я весь час говорила з Луною. Вона потрагала свій живіт, і сказала, я так наїлась. «Оу Луна в тебе є дитина?»—я на це сказала. «Так, це лазанья та морозиво» Вона ще розповіла, що хтось їй сказав , що усі тельці багато їдять(вона телець по гороскопу). Вона запитала хто я по знаку зодіаку, я відповіла англійською, бо незнала як французькою буде. Вона не зрозуміла, я почала пояснювати, що я чувак який льє воду. » Риби? Ее стрелець? Ааа водолій?» Я підтвердила останнє, і вона чомусь ніби засмутилася. » А, це твій знак зодіак на кулоні, який ти одягала?» — вона мене запитала. » Так, це він». Вона помітила таке, чесно кажучи я не думала, що вона звертає увагу на таке. Ми ще шли лялякали, і зайшла мова про те, що у неї є курочки, вона мені показала трохи фоточок. Я їй ще розповіла , що у моєї бабусі були кози, і в мене навіть була особиста. Вона почала запитувати, як їх звали (а я там помню їх взагалі дофіга було). Я конкретно сказала, що моя це Роза(але її вже дуже давно як нема, але це коза яку я виховувала). Ми ще трохи прогулювалися, забрели на вулицю де був якийсь концерт. Ми трохи постояли, я ще шукала де мені помити руки бо вони в мене повністю були в морозиві. Луна зі мною пішла. Поїлка(незнаю як це зветься), не працювала, я думала що це я лох просто і не можу відкрити, но у Луни теж не вийшло. До нас приєдналася Илюїз, і в неї знайшлися серветки. Ми пішли далі гуляти втрьох, бо решта дівчат залишилися слухати концерт. Ми піднялися до якоїсь церкви, там було дуже гарно. Набережна та порт, все світиться, просто вау. Я запропонувала дівчатам сфотографуватися разом, але навколо небуло людей. Потім я собі стояла, Луна взяла телефон, і сфотографувала мене. Я вийшла дуже упорота. Вона ще зробила декілька фото, і запропонувала мені їх надіслати(так як мій телефон був у неї). Луна запитала, чи я комусь відправляю фото, чи просто для себе. Я сказала, що зазвичай подрузі відправляю(а що це вона таке хоче вивідати, ще й питала як моїх друзів звати, ладно я знову переоцінюю свою персону). Ще дівчата мене запросили полазити(клаймбінг), якщо це буде можливо завтра, я звичайно погодилась.
Ми потихеньку вирушили до автобуса, я подякувала дівчатам, за те, що вони зі мною спілкуються, і що з ними було дуже круто, і я не хочу уїзджати звідси. Вони трохи здивувалися але я пояснила, що з мінорами мені трохи нудно, бо я просто хожу за ними хвостиком(вот блін нажалувалась). Я реально дівчатам дуже вдячна, що вони навіть ведуть зі мною діалог, пояснюють мені . Я дуже часто прошу Луну пересказати мені, що треба робити, і вона ідеально пояснює.
Ми зустріли Мальо та Естер, вони розповіли як купили сенвічі, і пішли купатися на заході сонця. Ми пішли в автобус, сіли чекати усіх. Деякі заходили ще з морозивом, чи ще чимось недоїженим. Ми дуже мило і мирно сиділи. Я показала Луні козеня. Я знайшла якесь старе фото з вк, але вона прямо сильно була вражена. Ще якісь мужики позаду вгледіли, і вона їм теж показала, вони тоже почали радіти. Луна запитала чи це Роза, а я там помню взагаді хто то.
Я ще показала Асю вона теж зацінила. Вона потім мені ще показала своїх курочок та ципляток. До нас підійшла Илюїз, та сказала, що у офіціанта проблеми з математикою, і Луна не винна їй нічого, бо він помилився в розрахунках і не порахував її порцію.
Ми почали їхати, і я як нагла чікса лягаю до Луни на плечико. Все було б чудово, але наш ударник почав викрикувати якусь пісню-кричалку. Я аж убрала бошку коли він почав кричати ту пісню. Ми трохи намагалися поговорити, але було чути дуже погано, і ми навіть спілкувалися через нотатки. Я побачила як Луна записує голосове комусь(ор в автобусі), я в той самий момент хотіла записати його Ярославі. Я запитала,
—О ти теж записуєш голосові друзям?
— Це моя copine
— Я також постійно пишу одній подрузі.
На той момент до мене не дійшло. Але скоріш за все вона мала на увазі, copine в сенсі як дівчина.
Ми слухали прекрасну пісню, ударник щось викрикує, а потім всі підхоплюють та повторюють. Потім я вже як ненагла чікса знову лягла на Луну, і запитала чи я не заважаю. Вона сказала, що я можу лягати, і тоді я просто не думала, зробила як хочу, може це було і неправильно, але ну і ладно тоді. Я просто віддалась почуттям. Коли вона сказала, що я можу лягати, я лягла їй на груди та обняла за талію. Вона мене трохи приобняла за лікоть. Я поклала руку на її коліно.
Усі волали якусь недопісню. Я не все розуміла і впринципі не все намагалась зрозуміти. Я лежу на Люні, та чую»чоловіки це свині, жінки це свині, а свині мають секс» як мило однако. Луна мені сказала, що вона теж незнає цієї пісні, бо вона не альзасьєнка. Коли вони закінчили співати, якийсь чувак почав мене питати чи сподобалася мені пісня. Я впринципі навіть не намагалася зрозуміти про що там, я тоді була в іншому світі.
Ми прибули до будинку, цього разу ми не вигружали барабани, так як на наступний день в нас мав бути ще один концерт. Ми пішли усі змивати з себе сіль з моря.
Я вийшла на двір, мене перестріла Илюїз, і запропонувала домовитися про клаймбінг. Вона позвала Луну, ми почали гуглити. І справді неподалік від нас є призначене для цього місце, але завтра воно працює лише після обіда. А в такий час у нас знову концерт. Ми вирішили, що якщо це буде можливо, ми підемо післязавтра.
Ми ще трохи посиділи, до нас підійшли ще декілька дівчат. Я запропонувала пограти в дурака. Взагалі у французів немає такої гри, зазвичай вони грають в «президента» , але вона якась занадто легка.
Дівчата погодилися зіграти. Я пояснила правила гри, вони ще й сказали, що це досить важко(французи чомусь не використовують в іграх масті, немає різниці піка це чи черва). Луна врубилась найперша, і почала допомагати мені пояснювати. Інші начеб-то теж зрозуміли. До нас повернулася Илюїз(її просто кудись позвали, коли ми почали грати). Тому вона з першої гри не приєдналася до нас.
Ми непогано зіграли, Марілю перемогла(я ще й здивувалася, що вона взагалі з нами грала, бо зазвичай вона чомусь відмовляється). Потім вибула я і Манон, і Луна програла. Вона запитала, то я виходить дуракь? Ну получається да. Мене почали запитувати чи це просто назва, чи щось означає. Я переклала в перекладачі, але переклало якось дивно.
Ми зіграли ще одну партію, вже разом з Илюїз, вона нас в процесі гри запитувала, що їй було незрозуміло, і теж потім приєдналась до гри. Другу партію знову виграла Марілю, в неї прямо якийсь талант до усіх ігор, вона завжди виграє. Луна знову опинилась дураком. «Виходить я дуракь?» Ну да. Я їй ще допомагала в кінці, коли всі вибули, та грали на програш. У Луни було багато козирок а у Манон мало карт. Але Люна програла, оце я помічниця називається. Всього ми зіграли лише дві партії, і дівчата пішли до столу там де сиділи багато людей.
Ось така фігня малята, мені людина каже, що в неї є дівчина, а я лізу.