Лягай мені, німина
Тихо на коліна
Тиждень-другий і землі
Піде з рота піна
Вийдуть із дому двірники —
Стануть гарувати
Але марно — усе одно
Будем зиму, будем зимувати!
Почалась зима. Прийшли слуги забити всі щілини, вікна, веранду. Аби протягу не було. Зовнішнього світу вічний холод не застудив тіло, та заморозив душу.
Наче клітка чи печера. Фізично неможливо було освітити всі кімнати, та й навіщо, якщо, вони лише підтвердження статусу.
— забийте двері цих кімнат також.
Працівники не зрозуміли наказу. Відмовитись від розкоші?
Та це зайвий простір, коли хочеш зблизитись.
Ше Лі й Суйон разом прогулювались коридором, розглядаючи те, що їм лишили.
— що було в цій кімнаті?
Хлопець звернув увагу на двері з вирізьбленими квітами.
— не знаю.
Суйон не хотіла відмахнутись, просто, дійсно не здогадувалась. Можливо, у цій кімнаті й не була ніколи.
Вони стояли удвох, розглядали візерунки й намагались зрозуміти, чи прихована в цьому якась підказка, а за дверима історія.
Недоступні речі завжди здаються нам цікавішими.
Їм залишили дві спальні, кухню, їдальню, залу з басейном. Та тепер вона не мало попереднього шарму. Весь шлейф спогадів було обірвано. Від колони до колони все було забито дошками. Тож…
Хан Суйон так і не позбулась проблем зі сном. Якщо вдавалось вимотати себе настільки, аби просто впасти замертво — це було гарним результатом. Та навіть так, вночі маєтком роздавались тихі кроки. Здавалось, кого вони могли розбудити?
І зранку, за сніданком, повторювалась одна й та сама розмова.
— виділяй хоч трохи більше часу на сон.
— а то що, переживаєш? Не звертай уваги.
Дівчина вже підвелась, аби піти.
— так.
Фінал міг бути непередбачуваним. Для обох.
— добре.
Та навіть попри обіцянку та нові спроби сильніше дістати себе за день — третя година ночі, то був її час.
Знову.
Дівчина ще не встигла повністю прийти до тями, та вже точно знала, що ніч досі обліплює її кімнату.
— спи.
Почула за спиною.
«А то що, переживаєш?»
Застрягло в думках і горлі.
Тиша різала вуха, та повернутись, означало визнати слабкість когось із них. Бажання бути поряд і підтримати. Бажання, аби підтримали.
Так і не обравши правильний шлях вони провели ніч.
Суйон заснула.
А ранок змив всю магію ночі.
Та що б там не було, яку правду не приховували. Дівчина більше не прокидалась ночами.