— Що це? — питає Швед, дивлячись на Роуча, який вперто ховає за фартухом щось незрозуміле.
— Нічого важливого для тебе, — каже кухар й різко відбігає на інший край острівця.
Швед вперто біжить за ним, поки той намотує кола, аж раптом з руки Роуча випадає невеличкий згорток брудної тканини. Швед миттю його хапає й розгортає.
— Гриби? — дивується Ві Джон, заглядаючи білявому в руки. Той, помітивши наближення Роуча, миттю ховається в обіймах здоровили.
— Віддай! — кричить, хапаючи Шведа за руки.
— Навіщо тобі кляті гриби? — питає Фіні, відкусивши шматочок від того, який дав йому скуштувати Швед. Після цього останній бере до рота цілу жменю, ледь не вдавившись. — І чого вони бляха такі огидні?
— Це мої останні збереження, — говорить Роуч. В його голосі чутно загрозу. — Віддай по-доброму, інакше мені доведеться пустити в дію сокиру.
Роуч складає руки так, наче тримає ними товсту палицю, й біжить на Шведа. Той миттю тікає від нього прямісінько у воду, боячись… повітря? Так, адже саме це й «тримає» в руках Роуч.
— Тікай! — кричить він Ві Джону. — В нього зброя!
— Бляха, — лається, зрозумівши, що краще б ті гриби вони не чіпали.