Місіс Аелла МакКінні любила імена із сенсом. Вона провела більшість своєї юності на Гавайських островах, де закохалась у місцеву традицію вигадування нового або пошуку такого імені, що пасувало б дитині. Імені, яке б щось важило. Імені, яке могло б щось розповісти про людину або навіть передбачити, як складеться її доля. І таке її захоплення іменами відобразиось на її дітях. Меррітт і Чейз, двоє старших — близнюки, яких розділяли усього лиш якихось тринадцять хвилин. Потім народилися Фейт, Арія та Гамбіт.
Люди сміялися з постійних витівок Аелли, сміялися над абсурдністю імен*, що вона обрала, проте їй було начхати.
— Ми живемо у крихітному містечку, у місцевих людей крихітні мізки, — говорила вона про все це, сміючись.
Саме так вона давала собі раду із більшістю речей — вона над ними сміялась. І Меррітт заразився цією її звичкою. Він не висміював абсолютно усе і не перетворював кожнісіньку ситуацію у клоунаду. Радше, якщо дозволяли обставини, він намагався ставитися до усього з часткою доброго гумору. На відміну від свого братика — той теж сприймав все з гумором, але вважав смішними навіть найдіотськіші речі. Меррітт зрозумів це ще будучи дитиною — його брат, без сумнівів, був невиправним пришелепкуватим психом. Але навіть незважаючи на це вони були один з одним не розлий вода.
Міні МакКінні, гордість батьків. У їх репертуарі була уся фокусна програма, котру тільки можуть виконувати діти — кролики у ящиках, карткові фокуси, а іноді навіть віщування майбутнього. У останньому Меррітт був особливо талановитим. Він був більш мовчазним і проникливим за Чейза, помічав найдрібніші деталі та найменші зміни у поведінці. Він навчався все це зчитувати точнісінько так само, як інші люди читають газетні статті чи репортажі «Sunday Post». І це було саме тією річчю, тим його талантом, що дозволив йому вознестись у мистецтві магії, у мистецтві телепатії.
Він прославився як менталіст, а його братик прославився тим, що звалив, не забувши прихопити із собою Мерріттові грошенята. Виродок.
— Коли я давала вам імена, то навіть уявити собі не могла, що вони дійсно визначать ваші долі, — зізналася йому мати, лежачи в ліжку під час чергової хвороби (Меррит відмовлявся використовувати фразу «при смерті»).
Меррітт сидів поруч із нею, допоки інші її діти чекали ззовні. Усі, крім Чейза.
— Що ти маєш на увазі? — тихо спитав він. — Мам, це всього лише збіг!
— Справді? — його мати витиснула із себе посмішку. — Гамбіт же працює у сфері візуальних ефектів, чи не так? Фейт вивчає релігію. Арія працює музичним продюсером.
— Арія працює на музичного продюсера, — виправив їй Меррітт. — А Фейт вивчає історію релігії.
— А ви… ти і твій брат, — продовжувала його мати. — Чейз і Меррітт… Ви були приречені через імена, які я вам дала!
— Мам, це ж просто…
— Чейз завжди був нестримним, йому нетерпеливилось отримати те, чого він прагне. А ти навпаки просто сидів і чекав, коли зможеш заробити те, що тобі потрібно. Чейз і Меррітт. Ганятись і заслуговувати.
Меррітт розсміявся, назвавши її дурненькою, чудовою матір’ю. Проте після того, як вона померла, ці її роздуми ніяк не виходили йому з голови.
Чейз, від англ. chase — ганятись, переслідувати.
Меррітт, від англ. merit — заслуговувати, досягати.
Арія, від англ. aria — що у будь-якому випадку має стосунок до опери і означає вокальний твір для одного голосу.
Фейт, від англ. faith — віра, віросповідання.
Гамбіт, від англ. gambit — виверт.