20

Він відніс її в кімнату, і пішов до себе. Ранок знову пора на роботу . Вони почали збиратися . Алекс одягнув сірий костюм . Мері зробила високий хвіст, одягнула костюм сірого кольору це були шорти-спідниця , біла кофта і піджак, на ногах босоніжки теж сірі на високому квадратному каблуку . Про Барона не забули в нього сірий метелик . Виглядали вони суперово , так і не скажеш що це випадковість. Ох як же вона хотіла поїхати на байку , та ні всі вони не влізуть .

- Містере Фокс , прошу сідайте.

- Не треба цього офіціозу .

- Тоді швидше , бо ми не встигаємо .

- Скільки часу залишилося ?

- 10 до наради .

- Ми не встигемо , їхати 20 хвилин.

- Хей ти забув хто за кермом ?

- Може не треба .

- Треба .

Вона газонула , таких віражів Алекс давно не бачив , що гірше він в них приймає участь . Мері першокласний водій , бідолага Лис скоро до асфальту прижметься для нього це дуже швидко.

11 хвилин вони на місці.

- Алекс твоя розвалюха , повільна .

- Ми і так летіли з такою швидкістю що подорож між двома світами чуть не зробили .

- Ходімо швидше .

- Я сказав Тому і він переніс зустріч на пів години пізніше .

- І ти мені не сказав ?

- Я намагався .

- Гав, Гав .

- Він правду каже , Мері миперед офісом тому сваритися не варто .

- Тоді ходімо .

Тріо зайшли , один з працівників впустив чашку через те як вони круто виглядали. Наче щойно з журналу , що ж це справді так .

- Містере Фокс , директор Клайн просив передати що о 16:30 ви з ним повинні зустрітися після наради в його кабінеті .

- Чому сам мені не позвонив ?

- Може дується?

- Проїхали .

- Проїхали ми коли розмовляли за машину . Я хочу забрати свою , але її нема де поставити .

- Моя і так підходить .

- Моя швидша .

- Я чуть богу душу не віддав , якщо ще швидше будеш пояснювати моєму батькові чому його син з інфарктом в лікарні в 25 років.

- Заходь в кабінет .

- Закрий двері .

- Ну що ?

- Ти і так притягла всі свої мотоцикли .

- Але я на низ не можу їздити .

- Ти ж наче ганяєш з ранку .

- Якщо ти замітив то зараз ні .

- То після роботи .

- В мене не має часу .

- Не можу тобі допомогти .

- Лицемір .

- Я ?!

- Ти!

- Я і так тебе єлі терплю !

- Хто кого тут терпе !

- Гав , Гав .

- Пора на нараду містере Фокс .

Що ж вони не розмовляли , а якщо і говорили лише по роботі .

В Мері і Ніки .

- Нік ти уявляєш?

- Заспокійся .

- Та я спокійна .

- Взагалі ти і справді ганяєш .

- Це ще слабо .

- Для нього це перебір .

- На чиїй ти стороні ?

- На твоїй , поговори з ним .

- Мені не має про що з ним говорити .

- Ти ще пошкодуєш .

Обід було завершено і всі повернулися до роботи .

В кабінеті Клайна .

- Том ми маєм їх померити.

- Як ?

- Так як вони нас .

- Ні це не прокона .

- Чому ?

- Ти знаєш Мері вона виб’є двері , або вискоче в вікно .

- З 15 поверху ?

- 100% в неї є гарпун , це ГАРД.

- Ех .

- Я відключу світло коли вони зайдуть в ліфт через 5 хвилин включиться резерв .

- Думаєш цього достатньо ?

- Так . Тут два варіанти , або помиритися

, або вбити один одного.

- Надіюсь перший варіант.

- Надійся .

Ось 16:30 в Клайна .

- Алекс ми маємо поговорити .

- Говори.

- Скажи , тобі ж хочеться помиритися з Мері ?

- Знаєш , думаю так , тому-що нас можуть розкрити.

- Ооо тоді Барона я містеру Гарду віддам , а ви повечеряйте десь і поговоріть .

- Томі можна вірити ?

- Звісно .

- Ладно .

Вони вийшли .

- Мері в нас ж ще одна справа , Барона заберуть Ніка з Томом .

- Давай швидше , я додому хочу .

Вони зробили , як планували . Тільки вони зайшли нестало світла .