Поклик долі , ух треба краще ховати речі Алекс . Приємного перегляду ❤️?
Роздався поклик долі .
- АЛЕКС !!!!!!!!!!!!!!
- Нада свалювати . Куди це ж мій дім ?Йой , йой , чому я потаємну кімнату не збудував ,йой.
А що ж такого сталося , що вона готова його роздерти на клапті ? Тоді повернемося на той момент коли вони приїхали додому .
- Нарешті можна відпочити .
Він сів на дивані. Барон як не дивно поруч .
- Куди розсілися ?
- А що ? Я втомився .
- Яке втомився , швабру в зуби і вперед .
Барон - це зрозумів дослівно і справді почав тягати швабру .
- Барон і той розумніший . Звісно собаки знають команди не то що Лиси.
- Встаю , встаю .
- Вони прибирали з годину . З боку це виглядало так : Фокс спираючись на бідну швабру , возив не ю для виду , а як тільки це бачила Гард отримував нею по шапці. Барон спостерігав за всим. Прибрати Мері вирішила кругом , Алекс був втомлений і вона це бачила , тому сказала йому покормити пса , а сама доприбирає . Вона зайшла в кімнату Лиса і почала мити пол , раптом щось під кроватю зіштовхнулося зі шваброю . То була коробка , доволі велика , і схоже її недавно брали тому що пилі не було . Вона акуратно відкрила .
- АЛЕКС !!!!!!
Ох тікай Фокс . Тікай . Вона направлялася на вулицю .
- Що сталося ? ( Говорив він з обережністю)
- ФОКС , ТИ ВЗАГАЛІ ЩОСЬ ПРО СОВІСТЬ ЧУВ ?
- Так .
- МАЛО ЧУТИ ПОТРІБНО ЇЇ МАТИ . ХОДІМ ЗА МНОЮ.
Вона повела його в кімнату і показала коробку .
- Я все поясню .
- Спробуй .
- Хух , нуууу .
- Короче !
- Коли я розбив шкатулку , я її забрав щоб починити , а потім боявся що ти не пробаш і тому не віддав . Через 18 років ми знову зустрілися я зламав шолом , я замінив скло і знову не віддав , бо ти сказала що тобі не важливо .( Проговорив він так швидко як міг)
- Лис іди сюди .
Вона його обняла , на її очах були сльози радості , вона розстаяла від щирості . Такого вона явно не чекала від холоднокровного Фокса.
-Ти не дуєшся .
- Уже ні . Чому раніше не розповів ?
- Твоєї реакції боявся .
- Я така страшна ?
- В гніві трохи.
- Тоді більше мене не зли .
- Мир?
- Мир .
Вони пожали руки.
- Тепер вечеряти .
- З радістю.
За вечерею вони розмовляли про різне ,про роботу , дитинство , ну як дитинство один день з дитинства , сьогоднішній день .
-Мері мій тато телефонував .
- І що ?
- Мені здалося дивним , те що він розпитував про Барона .
- А ти ?
- Сказав що містер Гард забере його і тоді він зможе з ним побачитися .
- І що тут дивного ?
- Незнаю . Може вини знову щось затіваюсть ?
- Я тепер не засну буду думати .
- Тоді фільм ?
- Фільм .
Вони сіли дивитися серіал , але не надовго уже через 10 хвилин вона спала .
- А казала не засне .
- ( вона щось пробурмотіла )
Він відніс її і направився в свою кімнату.