Ахем так це фанфік по бтд українською
Тому що ми обожнюємо цю демонюжку з тентаклями
Вони/їх читач
Ми писали цей фанфік замість сну *зітхання*
Приємного читання
Це був вечір нового року, ви сидите у своїй кімнаті в орендованій квартирі та вчите латину бо це єдине що залишається для вас щоб витратити час та відволіктися від думок щодо самогубства бо звісно ж самотність не призводить ні до чого хорошого. Ви зараз не з сім’єю бо маєте погані стосунки з ними/вчитесь в іншій країні чи із-за інших причин.
I от ви читаєте, читаєте і ще раз читаєте
У один момент ви стали настільки вже втомленими та зайобаними що в один момент ви починаєте робити стільки помилок в вимові що
….
випадково….викликаєте….демона?!….*
Так.
Демона
А саме Люсьєна Райра , короля демонів
Він виглядав трохи розгубленим та втомленим
Люсьєн: «і чому ти викликав мене, Люсьєна Райра, короля короля демонів порожнечі у цю новорічну ніч ? Хм , смертний? Чи немає у вас смертних якоїсь типу традиції відмічати кінець року з близькими а не викликати демонів?”
Люсьєн зітхнув поправляючи свої сонцезахисні окуляри та подивився на вас ближче
«….хоча ви , смертний , не виглядаєте як хтось щоб викликати демонів , і ви виглядаєте занадто втомленими для цього «
Люсьєн поглянув на ваш робочий стіл , помічаючи всі ці пусті банки від енергетичних напоїв та всі ці розкидані по вашому столі папери
Люсьєн: «…..чому ви мені не відповідаєте і просто витріщаєтесь на мене ?»
Оу….ви були занадто втомленими щоб навіть відповідати. Простивши ваше горло ви нарешті відповіли
«ахем…..ми не планували викликати ніяких клятих демонів а просто планували повчити латину…”
Ви на хвильку зупинилися , розуміючи наскільки абсурдною на сюрреалістичною є поточна ситуація перед тим як продовжити
“…..ахем…. Містер…. А ви точно впевнений що ви не моя галюцинація чи передсмертний сон?»
Люсьєн: «ХМПХ! “
Демон зневажливо пирханнув перед тим як продовжити
“Милий мій смертний , а хіба галюцинації можуть робити так?»
Люсьєн взяв один з паперів що лежали на столі та зробив з нього паперовий літачок
Люсьєн: «і чому ти взагалі тут , чи не є у вас , смертних , традицій проводити вечір нового року з сім’єю чи друзями?»
Ви відвели погляд і зітхнули
Ви: «…. неважливо «
Люсьєн: «в будь якому випадку це не є причиною для того що-…..»
Король демонів зупинився перед ти як ближче нашнувся до вас та розглянув ваше лице ближче
Люсьєн: «…до біса , коли ви востаннє взагалі нормально спав? Такс…. достатньо на сьогодні бо такими темпами ти помреш від перевтоми раніше ніж я отримаю достатньо веселощів…»
Люсьєн обережно забрав книгу з ваших рук
«Тепер в ліжко , відмови не приймаються або розірву тентаклями бо душі душі, просочені втомою, страшенно погані на смак”
Ви зітхнули знову , в нормальних умовах ця фраза злякала б тебе але ви були занадто перевтомлені щоб дбати тому ви просто підвівся зі свого робочого столу та пройшли до свого ліжка та впали на нього
Люсьєн: «ось, добре, тепер будь ласка спи»
Ви закрили свої очі але як завжди не змогли заснути із-за вашого хронічного безсоння
Через десять хвилин очікування Люсьєн помітив що ви все ще не заснули
Люсьєн: «….Хммм дивно , в чому ж ви не засинаєте? Смертний?»
Ти: «….хронічне безсоння»
Демон на кілька хвилин замовк , він виглядав ніби задумався про щось перед тим як знову заговорив
Люсьєн: «оу…..щож , чи можу я?…»
Люсьєн підніс свою руку до вашої голови але не торкнувся, чекаючи на вашу згоду. Вау , життя жжалилося над вами так що ви зловили можливість виправити ваш тактильний голод хоча б на одну ніч
Ви просто кивнули і Люсьєн почав ніжно гладити ваше волосся та гратися зі твоїм волоссям
через кілька хвилин ви нарешті змогли заснути
…..
Коли ви прокинулися вранці ви відчуваєте присутність збоку від вас та руку що ніжно продовжувала погладжувати вас по голові
Ви підняли погляд щоб побачити хто це був .
Цією дією ви пересіклися поглядами з Люсьєном, демоном якого ви випадково викликали минулої ночі.
Люсьєн: “Раночку смертний~”