Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Розділ 2
Нічний кошмар
Задоволена ще одним прекрасним днем і турботою валіде ,Хюрем зі спини перевернулась на бік та наче заснула ,принаймні сильно б не бачила що буде робити валіде султан . Оскільки вночі було прохолодно Хюрем накрила себе ковдрою аж по саме горло . Валіде відійшла від жінки ,але чекала щоб вона остаточно заснула . Трохи пізніше вона ще раз підійшла до ліжка Хюрем ,щоб упевнитися чи точно вона заснула . Упевнившись ,що Хюрем солодко спить ,валіде тихенько почала виходити з хати і не дай Боже б вона розбудила б Хюрем ! Вона собі б цього не пробачила і тому вона виходила з хати навшпиньках та дуже повільно і довго зачиняла двері . Коли вона нарешті ж вийшла з хати вже була темна ,але ще не досить пізня ніч .
Українське небо було темно синім та вкривало своїми синіми відтінками усе село і хату ,лише срібні зірки і золотий місяць давали трохи світла . Трохи притримуючи спідницю своєї сукні -вишиванки ,валіде підійшла до повністю заквітчаного білими трояндами квітника Хюрем . Невідомо для чого ,та їй хотілося назбирати троянд ,але не так вже їх просто було і відірвати ,особливо в темряві .
» Ці троянди ще спробуй відірви!» Яка ганьба ! Ох ! » - трохи лютилася валіде султан . Доклавши більше зусиль та уважно дивлячись у квіти жінці вдалося вирвати поки що одну троянду .
Тим часом Хюрем султан спала і нічого не знала і не чула ,що валіде пішла ,але раптом Хюрем почала стогнати та тремтіти уві сні . » - Ох Насте ,Насте дружиною султана тобі бути
- Що ? Та ніколи я тільки за Левка заміж вийду і завтра вже моє весілля !
- Ой ти б не була така упевнена !
- Все я йду !
Весь Рогатин наступного дня почав гуляти Весілля Левка і Насті . Музики грали польку ,всі гості танцювали ,співали і їли коровай . Та раптом почулися дивні звуки схожі чи то на постріли чи невідомо що, та тупіт коней . Маленький ще хлопчик у білій сорочці та червоних шароварах з солом’яним капелюшком на голові , що біг звідси гучно кричав : » Татари йдуть ! Татари йдуть ! Тікайте всі !» Так воно і сталося на Рогатин напала орда кримських татар . Настя ,Левко та інші гості не встигли нікуди утекти. Татари силою усіх підряд почали хапати і саджати кого на коней ,а кого на дерев’яні возики . Левка схопили ,зв’язали йому руки і він переляканий не міг нічого і вимовити . » Левко! Рятуйте його ! » - заридано кричала Настя . Та її одразу ж схопили і порвали весільний віночок ,а батьків Настя взагалі не бачила
- Відпустіть мене ! Будьте ви прокляті ! Злодії
- На ,умийся і замовкни !
- Та що мені вода ваша ! Відпустіть Левка ! Ааааааа»
За цей час доки Хюрем встиг наснитися такий страшний кошмар валіде султан закінчувала збирати троянди . » Думаю поки вистачить » ,- промовила сама собі валіде . Узявши квіти в ліву руку букетом і притримуючи спідницю жінка подалася назад до хати . Зайшовши вона одразу ж почула гучні стони з ліжка . » Відпустіть мене ! Рятуйте ! » - говорила уві сні Хюрем . Валіде злякалася за свою донечку ,настільки що аж впустила квіти і букет розсипався . Забувши про квіти та усе інше валіде миттю побігла до ліжка на якому лежала уся тремтяча та залякана Хюрем ,що ніяк не прокинеться . Валіде сіла поряд з дівчиною ,взяла її за руку і так само як і перед сном почала гладити Хюрем по голові
- Хюрем ,донечко моя , прокинься будь ласка ти мене чуєш ,люба ?
- Ах ,валіде це ви !
- Так це я . Що тобі наснилося такого ? Боже мій ти налякана ! Шшш
- О валіде ! Вони прийшли за мною ! Прийшли !
- Хто ,люба моя , татари ?
- Так саме вони ! Валіде !
-Шшш іди сюди ,моє сонечко . Все гаразд .
- Моя дорога в палац до вас із султаном була зовсім не радісною !
- А кому було радісно . Я теж добряче настраждалася і налякалася ,доню .
- Я хоч і дуже кохаю Сулеймана і не уявляю життя без нього ,але … Пробачте валіде я не повинна була плакати !
- Усе добре ,якщо тобі хочеться можеш плакати . Я з тобою .
І Хюрем сиділа і плакала в обіймах валіде і як вона не намагалася себе заспокоїти їй це не дуже вдавалося і вона плакала і надалі .
- Поплач, Хюрем ,можеш нічого не говорити . Я розумію тебе так сильно !
- Моя земля це святе для мене ,мамо і якщо щось знову станеться . Я не буду навіть і думати , а сама знищу цих клятих злодіїв !
- Усе добре,Хюрем, Сулейман зупинив кримськотатарську орду . Наша земля вільна назавжди ! Віднині нашій Україні не загрожує ніяке вторгнення .
- Точно усе добре ,валіде ?
- Усе просто чудово ,Хюрем ,сама подивися ми тут на нашій рідній землі .
- Ах ,валіде ,цей сон страшний повертається до мене у кошмарах майже кожну ніч ! У покоях ,з султаном і ось тут . Я намагалася позбутися ,забути ,але марно !
- Якби ж я могла тобі допомогти ,але я не знаю чим і як тобі і зарадити .
- Будьте просто поруч і мені цього достатньо . Я щаслива
- Я ітак поруч . Може ти чогось хочеш . Хочеш молока ?
- Ні я хочу спати ,мамо .
І Хюрем вилізши з обіймів матері вклалася назад у ліжко ,а валіде сиділа поряд із нею і коли та вже вклалася вона почала Хюрем ніжно співати :
» Котику сіренький
Котику біленький
Котку волохатий ,не ходи по хаті . Аааааааааа
Не ходи по хаті !
Не були дитяти
Дитя хоче спати ,котик муркотати аааааааааа
Ой на кота врокота
На дитину дрімота аааааааааа «
Від такої ніжної мелодії та гарного тихенького ,низького голосу валіде Хюрем одразу ж поринула у сон і забула про усі негаразди . Вона була дуже рада ,що валіде її любить як свою дочку ,адже не просто так вона співала їй такі пісні .Ласка і тепло матері привели її до тями і вже вона знову спала і знала вже тепер остаточно ,що її земля вільна назавжди.
Слава богу Хюрем знову міцно заснула і валіде попідіймала розкидані троянди ,сіла за стіл , дістала з шафи стрічки , оранжевого ,блакитного ,жовтого кольорів і почала плести віночок .