Ло прокидається від того, що хтось біля нього скакав, після чого почав агресивно трясти.
— Торао! Торао! Ми скоро припливемо, ти казав щоб тоді тебе розбудили!
Почувши цей голос, Трафальгар різко піднявся. Найгірше з усієї ситуації те, що він все пам’ятав, але на щастя це був сон, лише кошмар, злий жарт фантазії, от тільки він ніколи не думав як переспати із хлопцем поруч, тоді якого біса це було у його сні!
Але різка біль у грудях заставила згадати ще дещо… Ні, це все могло і справді статись…
Як тепер дивитись муґіварі у вічі?
— Ти якийсь блідий, о ні, напевно ти захворів!
— Ні, музівара-я, зі мною все гаразд, а тепер будь добрим, залиш мене на одинці.
— Але… Може покликати Чоппера?
— Я сказав все гаразд, невже якесь зі слів тобі не зрозуміле?
Луффі більше нічого не сказав, лише вийшов бубнячи щось про те який Торао злий.
Через якийсь час Ло вийшов на палубу, щоб подивитися на обстановку. Вони справді були близько…
Нізвідки знову взявся Луффі.
— Торао! Ось бачиш, ми майже на місці. Ти казав щось, що це буде не так просто… Давай дамо обіцянку, що ми точно це зробимо!
Це заставило захлинутися Трафальгара своєю ж слиною, не хотілось повторювати тієї помилки…
— Я не бачу в цьому сенсу, муґівара-я. Ми вже в альянсі, зрозуміло що ми це зробимо, це наша головна ціль.
— Ну не будь таким занудою…
Луффі знов скривив смішну гримасу, але це не веселило. Як завжди той не розуміє всієї серйозності ситуації.
— Ну гаразд.
Важко видихнувши, промовив він.
— Ура! Я обіцяю що ми точно переможемо Мінго й Кайдо! Шиши
І широко усміхнуся, простягаючи мізинець.
Ло зробив те саме, таким чином їх пальці були переплетені.
— Обіцяю що ми зробимо це.
— І?
— Що «і»?
— Ти так мало сказав! Невже не можна щось було вигадати…
Луффі знов бубнів, але палець не забирав, та й Ло не мав бажання.
Саме головне зараз – не повторити всю ситуацію знову.