Повернутись до головної сторінки фанфіку: Save a demon

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

 

 

Зайшовши в дім, Йону почув шум на кухні. Знявши своє пальто та поклавши його на місце, хлопець пішов на звук.

- дідько, забуваю що в мене тепер є сусід.

- і тобі привіт.—Нірагі відклав чашку і повернувся до Йону.

- вже розклав одяг? 

- майже, хочеш допомогти?

- я подумаю, може до того часу сам впораєшся.

- дійсно, чого ще можна чекати від демона.—Нірагі хмикнув і повернувся до плити.

Йону сів за стіл, дивлячись в спину сусіда.

- про роботу, чому ти тут? Ти ж не місцевий.

- мене перевели на деякий час, тому зараз це моя юрисдикція. 

- мені цікаво, що такого ти натворив в минулому житті, що в цьому став жнецем.

- я, я сам не знаю.—жнець знову повернувся до Йону.

- здається минулого разу я вибрав забути про все, що зі мною відбувалося. 

- і до цього моменту тебе не турбувало минуле життя.

- хей, годі копатися в моїй голові.

- добре, добре, навіть не думав, по твоєму обличчю все зрозуміло. 

- а що на рахунок тебе? Аби кого демоном не роблять. 

Мун Йону трохи помовчав. 

 

1023 рік. Імперія Мун.

 

- Ваша Величносте, сьогодні спадкоємець знову виходив до народу. Здається, вони в захваті від його слів та того, що він робить.—проговорив чоловік, сидячи на колінах перед імператором. 

- і що він там робить?

- ходить слух, що наш спадкоємець ходить до народу, а потім дає золото нужденним.

- звідки? Зі скарбниці нічого не зникло.

- Ваша Величносте, один із охоронців бачив, як Його Світлість перетворив камінь на золото.

- що? Ти хочеш сказати, що мій син якийсь чаклун? —імператор стиснув кулак і крикнув. - привести до мене Мун Йону, негайно. 

 

2023 рік. Сеул.

 

- агов.—Нірагі клацнув пальцями перед обличчям Йону.

- а? довга історія, колись розповім, можливо.

- Йону, нам жити в одному будинку і я в любому випадку все дізнаюсь.—жнець усміхнувся і сів навпроти демона.

- може Ю Рі скаже? Хлопець любить по базікати.

- авжеж, він сам не знає.

- справді? Він твій племінник, сім’я не знає з яким злом живе?

- в мене немає сім’ї. Ю Рі онук Ю Шина, а Ю Шин реінкарнація людини, яка була для мене значущою тисячу років тому. 

- оу, як все складно. Сам Ю Шин знає?

- знає, він не перший і не останній. Хоча, може і останній, для мене. 

- в сенсі?

- кажу ж, довга історія, подивлюсь на твою поведінку, може якось розповім.  

- зануда ти, Йону.

- я знаю, Нірагі. 

Розмову перервав звук із кімнати Нірагі.

- мені пора на роботу, сподіваюсь ти приготуєш чогось смачненького на вечерю.

- мрій, жнець.—Йону посміхнувся і встав з місця. 

- йди вже, не змушуй душу чекати на себе, а то передумає.

Нірагі усміхнувся і кілька секунд потому вже стояв посеред своєї чайної, куди приходили душі, щоб згодом продовжити свій шлях в іншому світі.

- вже мрію, так.

Трохи помовчав і подивився на чоловіка, який розгублено оглядав чайну.

- сідайте, зараз все розкажу. —мовив Нірагі, наливаючи чай в чашку.

- Пак Лі Сон, тридцять три роки, причина смерті–серцевий напад. 

Чоловік поглянув на жнеця і сумно промовив - отже, це кінець?

- так, цей чай допоможе вам забути про це життя, після чого ваша душа знайде спокій і зможе продовжити своє існування в іншому місці. 

Чоловік витер сльози і взяв чашку, роблячи кілька ковтків. 

- ви були хорошою людиною, Лі Сон, прожили коротке, проте достойне життя. Можете пройти крізь ті двері, там спокій.

Лі Сон вдячно всміхнувся і вставши з місця пішов до дверей, за якими кожну душу чекало щось своє.

 

Наступного дня.

 

- ай, що ж робити, мені не бачити своїх грошей.—Ю Рі ходив перед будинком свого дядька, намагаючись щось придумати. Згодом під’їхала ще одна машина, вид якої змусив Ю Рі хвилюватися ще сильніше.

- дідусю, навіщо ви приїхали? 

- захотілося побачити твого дядька, щось не так?

- а, ні, все добре.

- тоді не затримуй мене, а сам їдь на роботу.

- спершу провідаю дядька разом з вами, а потім працювати. 

Ю Шин поклав руку на плече онука, а після зайшов до будинку. В гостинній сидів Нірагі, п’ючи чай.

- дядечку, а ви хто?—Ю Рі заговорив до Нірагі, дивлячись на нього з мольбою.

- я..я друг Йону, в гості зайшов. 

- справді? Йону ніколи мені про вас не говорив.—мовив Ю Шин і трохи посміхнувся.

- він не дуже любить говорити.

- о так, ви праві дядечку. 

- так ви друзі?

- ні і він вже збирався йти.—сказав Йону, який вийшов зі своєї кімнати і спустився вниз до Ю Шина. 

- так, Нірагі?

- вже? А, так, був радий побачитися. До зустрічі, друг. 

Нірагі покликав за собою Ю Рі і вийшов з будинку, залишаючи Йону наодинці з Ю Шином.

- і що це таке?

- боже, дядечку, вибачте, але дідусь мене вб’є якщо взнає, що я виставив будинок дядька на продаж. Тоді точно не побачу своїх грошей і довіри дідуся. 

- ти виглядаєш розумним хлопцем, проте робиш таку дурню.

- ще раз вибачте, думаю дідусь вже не буде сюди приїжджати певний час.

- ходімо, якщо побачить мене тут до сих пір, наврядчи повірить в нашу казочку.

- так, так, ходімо.

    Ставлення автора до критики: Позитивне
    Надіслав: Karube Suguru. , дата: нд, 11/26/2023 - 22:35