Зайшовши в дім, Йону почув шум на кухні. Знявши своє пальто та поклавши його на місце, хлопець пішов на звук.
- дідько, забуваю що в мене тепер є сусід.
- і тобі привіт.—Нірагі відклав чашку і повернувся до Йону.
- вже розклав одяг?
- майже, хочеш допомогти?
- я подумаю, може до того часу сам впораєшся.
- дійсно, чого ще можна чекати від демона.—Нірагі хмикнув і повернувся до плити.
Йону сів за стіл, дивлячись в спину сусіда.
- про роботу, чому ти тут? Ти ж не місцевий.
- мене перевели на деякий час, тому зараз це моя юрисдикція.
- мені цікаво, що такого ти натворив в минулому житті, що в цьому став жнецем.
- я, я сам не знаю.—жнець знову повернувся до Йону.
- здається минулого разу я вибрав забути про все, що зі мною відбувалося.
- і до цього моменту тебе не турбувало минуле життя.
- хей, годі копатися в моїй голові.
- добре, добре, навіть не думав, по твоєму обличчю все зрозуміло.
- а що на рахунок тебе? Аби кого демоном не роблять.
Мун Йону трохи помовчав.
1023 рік. Імперія Мун.
- Ваша Величносте, сьогодні спадкоємець знову виходив до народу. Здається, вони в захваті від його слів та того, що він робить.—проговорив чоловік, сидячи на колінах перед імператором.
- і що він там робить?
- ходить слух, що наш спадкоємець ходить до народу, а потім дає золото нужденним.
- звідки? Зі скарбниці нічого не зникло.
- Ваша Величносте, один із охоронців бачив, як Його Світлість перетворив камінь на золото.
- що? Ти хочеш сказати, що мій син якийсь чаклун? —імператор стиснув кулак і крикнув. - привести до мене Мун Йону, негайно.
2023 рік. Сеул.
- агов.—Нірагі клацнув пальцями перед обличчям Йону.
- а? довга історія, колись розповім, можливо.
- Йону, нам жити в одному будинку і я в любому випадку все дізнаюсь.—жнець усміхнувся і сів навпроти демона.
- може Ю Рі скаже? Хлопець любить по базікати.
- авжеж, він сам не знає.
- справді? Він твій племінник, сім’я не знає з яким злом живе?
- в мене немає сім’ї. Ю Рі онук Ю Шина, а Ю Шин реінкарнація людини, яка була для мене значущою тисячу років тому.
- оу, як все складно. Сам Ю Шин знає?
- знає, він не перший і не останній. Хоча, може і останній, для мене.
- в сенсі?
- кажу ж, довга історія, подивлюсь на твою поведінку, може якось розповім.
- зануда ти, Йону.
- я знаю, Нірагі.
Розмову перервав звук із кімнати Нірагі.
- мені пора на роботу, сподіваюсь ти приготуєш чогось смачненького на вечерю.
- мрій, жнець.—Йону посміхнувся і встав з місця.
- йди вже, не змушуй душу чекати на себе, а то передумає.
Нірагі усміхнувся і кілька секунд потому вже стояв посеред своєї чайної, куди приходили душі, щоб згодом продовжити свій шлях в іншому світі.
- вже мрію, так.
Трохи помовчав і подивився на чоловіка, який розгублено оглядав чайну.
- сідайте, зараз все розкажу. —мовив Нірагі, наливаючи чай в чашку.
- Пак Лі Сон, тридцять три роки, причина смерті–серцевий напад.
Чоловік поглянув на жнеця і сумно промовив - отже, це кінець?
- так, цей чай допоможе вам забути про це життя, після чого ваша душа знайде спокій і зможе продовжити своє існування в іншому місці.
Чоловік витер сльози і взяв чашку, роблячи кілька ковтків.
- ви були хорошою людиною, Лі Сон, прожили коротке, проте достойне життя. Можете пройти крізь ті двері, там спокій.
Лі Сон вдячно всміхнувся і вставши з місця пішов до дверей, за якими кожну душу чекало щось своє.
Наступного дня.
- ай, що ж робити, мені не бачити своїх грошей.—Ю Рі ходив перед будинком свого дядька, намагаючись щось придумати. Згодом під’їхала ще одна машина, вид якої змусив Ю Рі хвилюватися ще сильніше.
- дідусю, навіщо ви приїхали?
- захотілося побачити твого дядька, щось не так?
- а, ні, все добре.
- тоді не затримуй мене, а сам їдь на роботу.
- спершу провідаю дядька разом з вами, а потім працювати.
Ю Шин поклав руку на плече онука, а після зайшов до будинку. В гостинній сидів Нірагі, п’ючи чай.
- дядечку, а ви хто?—Ю Рі заговорив до Нірагі, дивлячись на нього з мольбою.
- я..я друг Йону, в гості зайшов.
- справді? Йону ніколи мені про вас не говорив.—мовив Ю Шин і трохи посміхнувся.
- він не дуже любить говорити.
- о так, ви праві дядечку.
- так ви друзі?
- ні і він вже збирався йти.—сказав Йону, який вийшов зі своєї кімнати і спустився вниз до Ю Шина.
- так, Нірагі?
- вже? А, так, був радий побачитися. До зустрічі, друг.
Нірагі покликав за собою Ю Рі і вийшов з будинку, залишаючи Йону наодинці з Ю Шином.
- і що це таке?
- боже, дядечку, вибачте, але дідусь мене вб’є якщо взнає, що я виставив будинок дядька на продаж. Тоді точно не побачу своїх грошей і довіри дідуся.
- ти виглядаєш розумним хлопцем, проте робиш таку дурню.
- ще раз вибачте, думаю дідусь вже не буде сюди приїжджати певний час.
- ходімо, якщо побачить мене тут до сих пір, наврядчи повірить в нашу казочку.
- так, так, ходімо.