Допоки маємо час
«Врешті, ти одинаком стоїш на руїнах, - провадитиме Манве Сулімо речитативом, - не можеш не усвідомлювати, що усі виправдання скоєного зла руйнуються, за нього доведеться платити справжню ціну. Тобі, Морґоте, а не прибічникам й слугам, які розлетілися, щойно побачили твою поразку.