Він все ще дитина. Дитина «Липневого Саду» — якогось старого дитячого будинку, який був нічим не кращий, ніж його минула родина. Колись загублений, не маючий надій та очікувань від життя, він отримує свій другий шанс.
Можливо, саме нова сім'я зуміє змінити його погляд на все оточуюче його, а може й одна-єдина, таємнича, але приваблива до себе персона...
Великі, намальовані фарбою веселки, квіти, зірочки та всілякі яскраві зображення, що тільки міг вигадати дитячий мозок, красіли на чотирьох стінах чималої кімнати, яку прозвали тутешні мешканці — переважно саме діти — «кімната відбору».
