Головна » Фанфіки » Відомі люди » Слеш

Просто міні
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 23.09.2016 в 18:42
Фанф прочитано: 298 раз
Категорія: Слеш
До фанфіка залишено: 0 відгуків

Схожі фанфіки:


23.09.2016, 18:42

Падав дощ… А я просто сидів на даху будинку и дивився на нічне життя міста. Просто так, без ніяких емоцій на лиці, без зосередженості. Я не чув як ти підійшов до мене, присів поруч.
- Пробач.
І це все, що ти можеш мені сказати? Не вірю. Після всього, що було. Після всього, що сказав тобі я. Ти просто вибачився? Просто підійшов, як злодій, не викликавши ніякого шуму? Ти і правда настільки зіпсований? Колись ти таким не був. Завжди наївний, як дитина, привітний, радісний. Що зробив з тобою цей жахливий світ? Ти просто вивчив правила життя. А я хотів вберегти тебе від цієї небезпеки, та не вийшло. Ти став ще гіршим від мене. Так, я жорстока і жахлива людина. Проте ти не такий. Як ти цього не розумієш?
- Чому ти прийшов? – Мені здалося, чи мій голос звучав надто тихо?
- Я хотів вибачитись. – Ти опустив голову. Адже було за що вибачатись.
- Іди геть. Я не хочу тебе бачити.
- Але, Адам…
Ти здаєшся пригніченим. Та ти навіть не знаєш, наскільки мені було боляче вимовляти ці слова. Ти нічого не знаєш.
- Просто іди.
- Чому ти мене проганяєш? – ти починаєш зриватися на крик. Як ти не розумієш, що ти нічого вже не можеш змінити?
- Тому, що ти все зруйнував. Спочатку нашу дружбу. Потім і мою любов. Не твою… Твоєї ніколи не було. Ти тільки прикидався, що любиш мене. Скажи, навіщо це було тобі потрібно?
Біль клубками підкрадалась до горла і я не міг з неї боротися. Більше не було сил. Я здався… Не хочу більше тебе бачити. Але й хочу почути відповідь на своє запитання. Тому намагаюся трішки вгамувати біль. Проте не вдається. Стає все гірше і гірше. І в цьому винен тільки ти…
- Що ж ти, Ратліфф? Чому не відповідаєш? Чи ти не маєш, що сказати?
Ти ледь помітно кивнув. Ось цього я і чекав. Встав і підійшов до краю даху. Ти не поворухнувся. Хоча знаєш, що я хочу зробити. Та ні, ти помиляєшся. Заради такого егоїста, як ти я не пожертвую життям. Я обернувся. Підійшов до тебе. Ти закрив очі. Ні, дорогенький. Не дочекаєшся. Я з усього розмаху ударив тебе по щоці. Проте ти навіть не відкрив очі. Тобі соромно. Так, соромно. Та твій жаль не зможе втамувати мого болю. Ніколи не зможе…
Я пішов з даху. Пішов, почавши нове життя. Знаєш, а може мені тобі подякувати? Ти зумів показати мені наскільки приємно жити. І хоча це тривало тільки декілька місяців, і хоча весь цей час ти тільки прикидався, я все таки вірю, що ти зможеш стати таким, як колись. Просто усміхненим хлопчиком, який радіє з усього, що бачить… Не вбивай в собі, Томмі, те, що вже давно загинуло в мені…

Категорія: Слеш | Додав: Lady_Nightmare | Теги: Адам Ламберт
Переглядів: 298 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 Слеш
Всього коментарів: 0
avatar
Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close