Головна » Фанфіки » Оріджинали » Романтика

Листи в нікуди
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 04.04.2018 в 22:55
Фанф прочитано: 550 раз
Категорія: Романтика
До фанфіка залишено: 0 відгуків

Схожі фанфіки:


[ · Скачати дистанційно () ] 04.04.2018, 22:55
Хей, кохана!
Цей лист надійде до тебе років через тридцять, можливо трохи раніше, та я все одно пишу тобі. 
Кохана, ти - найкраще, що було, є та, я усім серцем сподіваюся, що буде в моєму житті та у всьому світі вцілому. Ти чарівна, прекрасна, неповторна. Від маківки до самих кінчиків пальців на ногах. Ти неземна...
Знаеш, я не думала, що це буде так боляче. Так болісно, так страшенно неправильно та жахливо правильно водночас. Віддавати тебе йому.
Я знаю, в мене не було ні шансу. Жодного чортового шансу. Я була найближчою людиною для тебе, але так і не стала тою самою. Тому що не могла. Тому що занадто піздно я усвідомила усю глибину моїх почуттів до тебе. А ти вже кохала. Кохала так щиро, так чарівно. 
Спочатку, я ненавиділа його. Всією душею, уявляєш? У мріях, я бачила, як з ним трапляється щось жахливе та насолоджувалася цим.Єдина, хто є жахливою, це я.
Я не хотіла віддавати тебе. Хоча тоді ще не віддавати. Я не хотіла навіть ділити тебе з ним. Тому що він не вартий. Тому що ніхто не вартий. Не вартий тебе. Тебе такої любої, такої милої, такої бажанної, але такої недосяжної.
Іноді, я хотіла вбити його. Саме у ті миті, коли ти зверталася до мене в сльозах, коли розповідала все, що накипіло. Я так жалкувала, що не спроможна висушити твої сльози. Не спроможна вгамувати вихор почуттів, що підіймався з глибин твоєї душі.
Та потім я примирилася. В одну мить. Буквально за хвилину я заховала всі свої почуття та дала собі обіцянку ніколи їх не виказувати. В ту мить, коли я так сильно почала душити всю любов до тебе, я вперше побачила, як він тебе обіймає. Так тепло, так обережно, але в той же час міцно. Але справа була не в тому як він тебе обійняв чи наскільки міцними були ці обійми.
Справа була в очах. У твоїх темних очах, що в ту мить спалахнули. Спалахнули так яскраво, так неповторно.
Вони були такими щасливими ті твої очі. Я одразу ж опустила руки.
Отак.
За одну мить.

Я навіть намагалась здружитись із ним. Я хотіла, так сильно, що ти навіть не уявляєш, хотіла, щастя для тебе. Тільки для тебе. Та ти бачила тільки його. Я відпустила.
О, скільки болю, скільки жалю до самої себе я зтерпіла. Я ламала себе знов і знов. Я наступала на власну горлянку, щоб тільки тобі було радісно.
З ним. Не зі мною.
Та ти не бачила. Та й ніколи не побачила б. Якби пильно не вдивлялась у мене. Якби уважно не дивилася в мої заплакані очі. Якби сильно не намагалася щос побачити. Я б не дозволила тобі побачити мене такою.
Зламаною.
Вбитою.
Слабкою.

На щастя, ти бачила, та й досі бачиш, тільки його.
Знаєш, кохана...
Моя мила, люба, така неземна дівчина. Мій заборонений, та від цього тільки більш бажаний, плід. Цей лист ніколи до тебе не дійде. Бо я не дозволю.

Ти занадто щаслива, щоб перейматися такою як я.
Будь собою, кохана. А я буду собою.Тою, яка любить тебе більш за все на світі. Тою, яка віддала тобі всю себе. Просто так.
За один лише погляд твоїх темних блискучих очей.
Категорія: Романтика | Додав: Kumi
Переглядів: 550 | Завантажень: 46 | Рейтинг: 4.0/1 Фемслеш, POV, Романтика
Всього коментарів: 0
avatar
Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close