Головна » Фанфіки » Оріджинали » Романтика

Я люблю лише твої зірки
Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 16.07.2018 в 22:08
Фанф прочитано: 636 раз
Категорія: Романтика
До фанфіка залишено: 0 відгуків

Схожі фанфіки:


16.07.2018, 22:08
Знаєте, коли прекрасний світ?
Світ прекрасний без людей, без цих чуттєвих, емоційних істот, коли тільки зірки рятують тебе від несамовитого глибокого болю в серці.

Моя історія проста: я звичайна студентка коледжу, знімаю квартиру в компанії своєї подруги, і лише моє життя тобі здасться цікавим і вельми проникливим.

Прохолодний вітер огортав мої щиколотки і доносився до нагрітої ліжка, що так приємно охолоджувало в цей жаркий ранок.

Дзвінкі голоса із сусідньої кімнати не давали мені відпочити, і, закутавшись в одіяло, я з ледь розплющеними очима знайшла джерело звуку. Гучні шуми, що доносилися з кімнати, змушували мене проснутися і мимволі зігнутися в такт літньому вітру, який проривався із вікна.

— Маркус, я тебе благаю, припини… — дзвінким голосом благала Мелісса сміючись, валяючись в обіймах невідомого мені хлопця.
Відкашлявшись, щоб привернути їх увагу, я висловила:

— Ем, могли би ви займатися сексом тихіше?

Здивовані очі хлопця стали досліджувати мене, немов роздягаючи. Тільки цього мені не хватало знову.

— А, пробач, Аббігейл, це Марк, — з посмішкою на все лице сказала подруга.

Не дивуючись її божевільному відношенню до хлопців, я закрила двері і пішла в свою кімнату, насолоджуючись своєю компанією, подальше від людей, які викликають в мені дуже багато емоцій.

— Пробач, він хотів познайомитися з тобою, — з наївною посмішкою на лиці прошептала подруга, акуратно заглянув через двері.

— Як і інші юнаки? — з сарказмом запитала я, надіючись, що коли-небудь вона закінчить так вести себе і схаменеться.

— Не треба так, Аббігейл. Марк прекрасний хлопець і дуже подобається мені, — немов літаючи в хмарах, говорила Сара.

Не треба і дня спілкування з нею, щоб зрозуміти як сильно слово «наївність» викресленно в ії поведінці і словах. В неї весь світ немов єдинороги, які скачуть в рожевому полі, душевно роздаючи їй кожний тиждень нове кохання.
***
Мій звичайний вечір проходив в невеликому тату-салоні: записуючи і інструктуючи клієнтів перед тим, як вони би вибрали собі татуювання. Платили не так багато, але цього вистачало, щоб самостійно піклуватися про себе і оплачувати долю в квартирі.

Мені би легку безтурботність своєї подруги Сари і впевненість в всьому, тому що мої батьки не грошові магнати, і тим більш платити за квартиру вони не збираються. Запитатаєте «Де мої батьки?». Це люди благополучно відпочивають, насолоджуючись моєю відсутністью, повільно випиваючи із бокалів дороге вино.
Категорія: Романтика | Додав: Невідомий
Переглядів: 636 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1 Повсякденність, Дружба, Фентезі, Стеб, Кохання/Ненависть, Романтика
Всього коментарів: 0
avatar
Доступ заборонено.
Ввійдіть або Зареєструйтесь
close